Чільні позиції у переліку боржників, оприлюдненому міськдержадміністрацією Севастополя, займають комунальники і російські підприємства, що обслуговують Чорноморський флот. Так, згідно з офіційною статистикою, 13–й судноремонтний завод Міністерства оборони РФ (ФГУМОРФ 13СРЗ), про борги якого «УМ» писала раніше, із загальною заборгованістю iз заробітної платні майже 3 мільйони 250 тисяч гривень, посів друге місце. Через відсутність замовлень підприємство, де працює близько тисячі людей, наразі переживає нелегкі часи: нещодавно керівництво заводу намагалося перейти на 3–денний робочий графік. Колектив звернувся до прем’єрів України і Росії, аби вони допомогли забезпечити підприємство роботою.

Кримінальну справу за фактами правопорушень українських «блакитних шоломів» у Косово Міністерство оборони днями передало до Генпрокуратури для проведення досудового слідства. За словами речника військового відомства Олександра Клубаня, ще у вересні 2009 року командувач багатонаціональних сил KFOR у Косово генерал Маркус Бендлер передав тодішньому командувачу Об’єднаного оперативного командування ЗСУ, генерал–лейтенанту Володимиру Можаровському, який перебував на Балканах iз робочою поїздкою, офіційного листа, в якому чітко вказувалося на правопорушення українських миротворців, повідомляє «Інтерфакс–Україна».

Понеділкова прем’єра на «Плюсах» форматного шоу «Зірка+Зірка» для каналу стала тріумфальною: «1+1» не лише здобув першість за аудиторією 18–54 у своєму слоті (часовому проміжку), а й став лідером  дня за середньодобовим показником серед каналів. Хоча реалісти переконують, що такі рейтингові показники — лише перша реакція глядача на новий проект, який не у прямому ефірі, а в запису мав огріхи і зі звуком, і з картинкою. Для тих, хто за старою звичкою в ефірі «Плюсів» ще хоче побачити своє, українське, фактором перемикання на іншу кнопку вже під час першої програми стало небачене до цього засилля російських учасників.

Рідко якого главу держави за кордоном зустрічають протестами діаспоряни його власного народу. З Президентом Віктором Януковичем, який своє євротурне продовжив візитом до Нью–Йорка на 65–ту сесію Генеральної Асамблеї ООН, трапляється саме так. На Манхеттені, перед місією України, сотні українців прийшли, аби сказати політиці нинішньої української влади рішуче «Ні!», передає «Українська правда». Мітингувальники скандували «Януковича — у відставку!», «Україна не Росія!», «Наша мова — українська!», «Геть Табачника». Усі очікували, що до людей вийде якщо не сам Янукович, то принаймні хтось із дипломатів, але цього так і не сталося.

Усе ж таки є певна знаковість у тому, що Закон «Про внесення змін до Конституції України», ухвалений Верховною Радою у розпал Майдану — 8 грудня 2004 року, отримав порядковий номер 2222 — ІV. Свого часу він став компромісом для політичних еліт держави, а з 1 січня 2006 року — де–факто перестав бути чинним, оскільки ухвалені парламентарiями зміни і де–юре, і де–факто стали «тілом» Конституції. Згідно з політреформою–2004, у тому ж 2006 році Кабмін вперше було сформовано парламентською коаліцією, а Віктор Янукович, очоливши уряд, не мав жодних претензій до тих змін. Утім зараз команда новообраного Президента Януковича ту саму політреформу інакше як неконституційною не називає й бажає повернути своєму лідеру президентські повноваження Кучми, згідно з Конституцією 1996 року. 252 нардепи з коаліції швидко направили до Конституційного Суду подання, в якому просять розглянути відповідність Конституції закону №2222. Перший розгляд справи у формі усного слухання КСУ провів учора у прямому ефірі. Уже виступ судді–доповідача по справі Сергія Вдовиченка, позиція авторів подання, яких представляли «регіонали» Дмитро Шпенов і Владислав Забарський, та спілкування з пресою у кулуарах представника Президента у КС Олени Лукаш засвідчили: закону зі знаковим номером, а відтак і політреформі, усі сторони процесу мають намір ставити лише «жирні» двійки.

Новий прем’єр–міністр Словаччини, перша жінка на чолі уряду цієї країни Івета Радічова прийняла «революційне» рішення поставити зарплату вищих урядовців та політиків країни в залежність від економічних результатів держави, повідомляє словацька газета «Правда». І додає, що до такої новації не додумалася жодна інша країна—член ЄС.

Провідні політики найвпливовіших країн світу колись поставили перед медичною спільнотою завдання — до 2000 року повністю вирішити проблему раку. У XX столітті здавалося, що від перемоги над пухлинними процесами людство відділяють буквально декілька кроків. Мовляв, розшифруємо геном, розкладемо все по полицях, ну невже після цього в раку залишаться якісь секрети? Утім гучні відкриття відбулися, але про повну перемогу над важкою патологією говорити не доводиться.