Коли ти молода й вродлива зірка «Плейбою», а чоловіки від вигляду твого тіла аж слиною стікають, якось не до думок про те, що рано чи пізно в тебе будуть діти, які теж зможуть побачити всі ці принади. Модель та актриса Памела Андерсон такими дурницями теж не переймалася, аж доки двоє її хлопців не підросли. Тепер Пам дуже шкодує, що замолоду так багато фотографувалася голяка.

Створити модну й ексклюзивну річ відтепер можна всього за кілька хвилин. У Лондоні на Тижні моди був представлений новий «одяг–аерозоль» — революційний вид матерії, який на тіло слід наносити за допомогою розприскувача. Цікаво, що розпилений «рідкий» одяг швидко загусає. Відтак його можна носити, прати і знову вдягати без будь–яких проблем. Причому в таких джинсах і футболках не буде жодного шва!

Щоб урахувати національний менталітет, у Росії вирішили перенести День без автомобіля на
1 січня.

«Мудацтво — це брак самоповаги. Коли людина не поважає себе, тоді вона не поважає навколишній світ, зі зневагою ставиться як до майбутнього, так і до минулого. Це стан речей, що пронизує наше суспільство від еліти й, приміром, до хлопців із Борщагівки», — каже Володимир Тихий, продюсер проекту й режисер кількох короткометражок цього циклу, відомий нам як автор екранізації за твором Ірен Роздобудько «Ґудзик». Це кіно можна назвати правильним і пристойним: iдеться в ньому про нормальних людей зі складними стосунками, тут тільки істерики і ніяких тобі какашок. Тема екскрементів i тупих індивідуумів виникла у Тихого з початком економічної кризи, коли пригальмував конвеєр iз виробництва «мила» й рекламних роликів. Відтак звільнився час для роздумів i творчого хуліганства — Володимир Тихий разом із командою колег–однодумців вирішив заповнити кілька лакун, притаманних національному кіновиробництву: зняти кіно без грошей (забути плач про відсутність державної чи інвестиційної підтримки), про наболіле й про звичайних наших людей — два останні пункти виявили, що знімати треба про мудаків.

«Як там наша «Марія»?» — з таким запитанням художній керівник Фестивалю жіночих монодрам Лариса Кадирова навідувалася до Мінкультури щотижня. І хто знає, чи відбувся б сьогодні цей фестиваль, якби не наполегливість пані Лариси. За роки своєї «прописки» в українському культурному просторі «Марія» перетворилася на солідну мистецьку інституцію, але це не убезпечило її від щорічних організаційно–фінансових нюансів.

Днями у Федеральних зборах (парламенті) Швейцарії відбулися довибори двох членів уряду країни замість двох вибулих: після багатьох років перебування у складі уряду заяви про відставку написали міністр транспорту Моріц Лоєнбергер та міністр фінансів Ханс–Рудольф Мерц. Кадидатури нових міністрів мають право подавати всі представлені в парламенті політичні партії, а переможець визначається шляхом таємного голосування. Але не все так просто, бо, відповідно до запровадженої з 2003 року так званої «магічної формули», у складі уряду повинні бути пропорційно представлені всі парламентські політичні партії та всі регіони країни. Тому вибір кандидатів на посаду міністра є дуже складною справою.

Уже п’ятий рік тернополянин Валерій Чоботарь будує Січ на околиці села Червона Діброва, що за 20 кілометрів від Чернівців, за аналогією Запорозької. Сучасну Січ Валерій відтворює на основі археологічних розкопок та історичних документів, а від автентичної вона відрізняється хіба тим, що для її будівництва використовують деякі сучасні будівельні матеріали.

Нинішній рік вінничани могли б із повним правом назвати роком Григорія Артинова. Відзначення 150–річчя від дня народження головного будівничого, який на початку минулого століття двадцять років очолював профільну службу міста і фактично сформував вигляд його історичної частини, включало цілу низку заходів. Серед них — відкриття меморіальної дошки, виставка світлин та проектів архітектора (див. «УМ» за 29 липня ц. р.).

Це тільки цивільні наразі можуть повною мірою оцінити всі його принади. Місцевим же і приїжджим військовим досі не дають це зробити навчання «Взаємодія–2010», які, до слова, і розпочалися в Криму, на його найбільшому полігоні «Опук», висадкою морських піхотинців. «Чорні берети» тоді не тільки добре показали себе у навчальному бою, зокрема при десантуванні з корабля, літака і гелікоптерів, а й безпомилково діяли у «позаштатній» ситуації на «десантнику» «Кіровоград», реально надавши першу медичну допомогу одному з поранених моряків.