Посидимо на Ейфелі

25.09.2010
Посидимо на Ейфелі

Біля Григорія Артинова може відпочити кожен охочий. (Фото автора.)

Нинішній рік вінничани могли б із повним правом назвати роком Григорія Артинова. Відзначення 150–річчя від дня народження головного будівничого, який на початку минулого століття двадцять років очолював профільну службу міста і фактично сформував вигляд його історичної частини, включало цілу низку заходів. Серед них — відкриття меморіальної дошки, виставка світлин та проектів архітектора (див. «УМ» за 29 липня ц. р.).

Вершиною заходів стало встановлення бронзового пам’ятника Григорію Артинову, який виготовив відомий скульптор зі Львова Володимир Цісарик. За його замислом, Артинов, прогулючись вулицями міста, ніби присів на лавку відпочити і замріявся. А оскільки творець постійно перебуває у пошуку, він в уяві став моделювати різні архітектурні рішення. На лавці почало виростати місто — городяни відразу впізнають у її елементах обриси справжніх споруд, спроектованих Артиновим, і серед них окраса Вінниці — водонапірна вежа.

Не обійшлось і без гумористичного аспекту, бо якщо придивитись уважніше, то у формі ніжок лавки неважко вгадати прозорий натяк на Ейфелеву вежу, і тоді виходить, що Артинов сидить саме на ній. Більше того: будь–хто з перехожих може примоститися на місцевому «Ейфелі» поряд з Артиновим — не треба й до Парижа їхати.

Слід додати, що на Вінниччині вже стоїть один пам’ятник архітектору: мешканці Немирова кілька років тому відкрили бюст своєму землякові Владиславу Городецькому.