Рецепт Кука. Рецензія на книжку Володимир В'ятровича про останнього генерала УПА, частина друга
Звісно, для будь-якого історика максимально адекватно реконструювати біографію лідера — самоцінна мета. >>
«Як там наша «Марія»?» — з таким запитанням художній керівник Фестивалю жіночих монодрам Лариса Кадирова навідувалася до Мінкультури щотижня. І хто знає, чи відбувся б сьогодні цей фестиваль, якби не наполегливість пані Лариси. За роки своєї «прописки» в українському культурному просторі «Марія» перетворилася на солідну мистецьку інституцію, але це не убезпечило її від щорічних організаційно–фінансових нюансів.
Міжнародний театральний фестиваль жіночих монодрам «Марія» з’явився у 2004 році, коли Україна святкувала 150–річний ювілей від дня народження Марії Заньковецької. Усі наступні фестивалі також супроводжували знаменні дати української або світової культури: відзначали 80–річчя Маркеса, 200–річчя Гоголя. Цього року, звісно, персоною №1 для фестивалю «Марія», який проходить із 23 до 28 вересня, став Антон Павлович Чехов та його 150–річний ювілей. Фігуру Чехова (автор — Сергій Якутович) на час фестивалю виставили у фойє Театру iменi Франка. «Ось це пенсне тут не просто так — воно привезене з Парижа, — прокоментувала роботу Якутовича Лариса Кадирова. — А зняв його драматург для того, щоб краще нас усіх бачити».
Свої вистави на фестиваль «Марія» привезли Театр одного актора з Волгограда («Душечка» за Чеховим), мінський театр «Зніч» («Вигнання з раю» Раппа), Московський театр Олени Камбурової (спектакль «Ніхто» за повістю Ніни Берберової «Акомпаніаторша» у виконанні співачки і актриси Ірини Євдокимової), Театр із Вроцлава («Актор» Ленчика, виконавиця — Оксана Томас)... В афішу фестивалю також доречно вписали програму солістки Метрополітен–опера (США) Оксани Кровицької «Музична зустріч М. Заньковецької та А. Чехова» та концерт духовної музики артистів Будапештської консерваторії Олександра Щура та Жужанни Макаус.
Відкривала фестиваль уже традиційно сама Лариса Кадирова — її цьогорічною прем’єрою стала вистава Тадеуша Ружевича «Стара жінка висиджує». Режисер спектаклю, заслужений діяч мистецтв Польщі Збігнєв Хшановський розповів після прем’єри, що давно «приміряв» цю роль на пані Ларису. За п’єсою Ружевича він написав монодраму, яка «підкреслює самотність героїні у світі — космічному смітнику і пустці».
Традиційно фестиваль багатий на події, що збирають глядачів та фахівців також і поза основною сценою: виставки «М. Заньковецька та А. Чехов», «А. Чехов і франківці», «Українські сценографи і А. Чехов», «круглий стіл» «Діалог культур», міжнародна конференція «Магія Чехова», тематичні екскурсії тощо.
Звісно, для будь-якого історика максимально адекватно реконструювати біографію лідера — самоцінна мета. >>
За кілька кроків від Софійського собору, в затишному провулку, з’явилася крамниця, заради якої засновниці українського бренду два роки об’їжджали столітні майстерні Європи та Азії. >>
Олександра Ковальчук стане виконавчою директоркою Українського фонду культурної спадщини після того, як підпише контракт 1 червня. >>
Презентація першого тому «Повного зібрання творів» Василя Стуса відбулася у четвер, 14 травня, на Хрещатику в київській книгарні «Сенс». >>
В одинадцяти містах за участі творчої команди з кінця квітня показали психологічну драму «Втомлені» у межах промотуру: Тернопіль, Івано-Франківськ, Львів, Рівне, Дніпро, Запоріжжя, Черкаси. >>
Від середини 2000-х в Україні видано стільки книжок про УПА (дослідження, мемуари, романи), що ніяк бути необізнаним у тому періоді нашої історії. >>