І ви, і я, і взагалі кожен українець станом на нинішній день заборгував світу по 1,1 тисячi доларів. За статистикою, дер­жавний борг України упродовж нинішнього року зріс на 2,7 млрд. доларів і вперше в нашій історії переступив психологічну позначку «50 мільярдів». Нині він становить 51,09 млрд. доларів. Таким чином співвідношення боргу до прогнозованого на наступний рік ВВП становить вже 37%.

30 жовтня 1995 року. Другий референдум щодо незалежності франкомовної канадської провінції Квебек. 93,5% виборців узяли участь у голосуванні — для Квебеку це абсолютний рекорд.

Від Гатіно до островів Мадлен люди чекають на результати. Ті надходять швидко: 49,42% голосів — за незалежність, 50,58% — проти. До перемоги не вистачило менш ніж одного відсотка. Можна собі уявити, що відчували сувереністи.

У той вечір тисячі людей зібралися на мітинг. Слово взяв прем’єр–міністр Квебеку Жак Парізо, націоналіст і переконаний незалежник: «Ми програли, це правда. Але через що, власне? Через гроші й етнічні голоси!» Площа зааплодувала. «Це значить, — додав Парізо, — що наступного разу, замість того, щоб проголосувати «так» на 60 чи 61%, нас буде 63 чи 64%, і цього вистачить».

Що це за 60%? Які «етнічні голоси»? Відповісти на ці запитання — значить зрозуміти справжню причину поразки квебекських сувереністів. І, можливо, винести якісь уроки для незалежної України.

Останньої неділі жовтня у понад 70 країнах світу, в тому числі й у нашій державі, стрілки годинникiв переведуть на годину назад. Час «ікс» настане о першій годині ночі за Гринвічем, а за київським часом — о четвертій ранку. Нарешті, можна на одну годину довше поспати, радіють українці. Утім медики вкотре попереджають, що новий часовий режим може обернутись сильним стресом для організму — від загострення хронічних захворювань до осінньої депресії. Відомо, що приблизно у 20 відсотків населення нашої країни під час переходу на зимовий чи літній час погіршується самопочуття.

Масштаби притону з розбещення неповнолітніх, на яке перетворили власний нічний клуб двоє відомих у Маріуполі підприємців, вразили навіть правоохоронців. За словами начальника міського управління міліції Михайла Узуна, про розбещення дівчаток у розважальному закладі правоохоронці дізналися з оперативних джерел. Оперативно–пошукові заходи підтвердили інформацію, відтак обох збоченців — 54 і 49 років затримали.

Днями делегація з Чехії завітала в Україну на переговори, результатом яких стала домовленість про постачання залізничного транспорту чеського виробництва. Про це повідомив начальник Південної залізниці Віктор Остапчук. Південна залізниця, яка входить до складу Укрзалізниці, розпочала співпрацю з чеською компанією «Шкода», уклавши контракт на постачання наразі двох двоповерхових потягів. Перші залізничні «двоповерхівки», які складатимуться з трьох вагонів, курсуватимуть між Києвом і Харковом.

Приблизно через два роки російським водіям, які люблять сідати за кермо після кухля пива чи й чогось міцнішого, буде непереливки. Сподівання на те, що «пронесе» повз міліцейський пост, більше не спрацьовуватиме. Адже на озброєння співробітників Дорожньо–патрульної служби Росії надійде унікальний прилад — алколазер, промінь якого здатен за лічені секунди виявити пари алкоголю в салоні автомобіля, що проїздить повз на швидкості до 120 км/год. Як повідомляє РІА «Новості», перший (і поки що єдиний) зразок цієї диво–техніки було продемонстровано на виставці «Інтерполітех», яка проходить у Москві. На презентації розробники алколазера наголосили, що аналогів у світі ще не існує.

Місцеві вибори — тест на самосвідомість українців. На цьому наголосив голова «Нашої України» Віктор Ющенко, перебуваючи на ІваноФранківщині. За словами екс­глави держави, не можна зводити дискусію лише до того, якою буде зарплата або пенсія. Напередодні виборів багато політиків «обіцяють фактично все», але це, каже Ющенко, популізм, політична брехня, оскільки дбають діячі винятково про власний результат. Сьогодні треба «говорити про інші речі — про національну самосвідомість, про єдність нації, без чого не може бути й економічних успіхів», — каже колишній Президент.

На цьому тижні у Каневі мало відбутися судове засідання міськрайсуду по резонансній справі щодо стрілянини в барі, Але засідання Феміди так і не розпочалося, бо двоє суддів — той, що веде справу, та його столичний колега, якого слідство визнало жертвою нападу... одночасно захворіли! Нагадаємо, що опівночі 27 червня в барі, що розташований між Каневом та селом Бобриця, в тракториста Олександра Кучу з тамтешнього села Чорниші стріляв суддя Дарницького райсуду столиці Євген Вовк. За версією постраждалого, він із другом Володимиром Лисенком та знайомою Аллою Ходіною сиділи в барі, коли туди заїхав суддя Вовк iз дружиною Інною, уродженкою цих країв. Служитель Феміди тоді звинуватив тракториста, що десять років тому він нібито намагався зґвалтувати його дружину. «Чоловіча розмова» продовжилася на вулиці. Із стріляниною. За версією судді, він просто захищався, бо Куча напав на нього й хотів відібрати табельну зброю. Словам судді повірили й місцеві правоохоронці.

Судді Верховного Суду України масово звільняються не через бажання отримати великі грошові компенсації, а через правову і політичну нестабільність, вважає голова ВСУ Василь Онопенко. Нагадаємо, що кілька тижнів тому Верховна Рада України задовольнила відставки 14 суддів ВСУ (нині на розгляді ще три заяви суддів). У храмі Феміди на Пилипа Орлика продовжують працювати ще приблизно 60 суддів. Тоді ж голова Вищої ради юстиції Володимир Колесниченко стверджував, що заяв про відставку від суддів почало надходити втричі більше, ніж раніше. Мовляв, судді хочуть устигнути отримати до кінця року чималу компенсацію — в розмірі десяти місячних зарплат за місцем останньої посади, як це передбачено ст. 136 Закону «Про судоустрій та статус суддів».

Бувало, як не зайдеш до заваленого книжками кабінету Сергія Гальченка, так він одразу тягнеться до купи новинок й витягає чергового свіжоспеченого «Ко­бзаря». Майже автоматично розкриває на добре відомій йому сторінці й показує: отут збережено радянську цензурну купюру; онде — надруковано Шевченковий текст навіть із царськими пропусками; оце — нісенітниця у коментарі; а там — помилкове датування твору. Таких «Кобзарів», нашвидкуруч зладжених видавцями, на ринку безліч, — і всі вони адресовані насамперед школярам. Здавалося б, дрібні помилки, але ж ми знаємо, де ховається диявол.