Міліцейська хроніка. При обшуку було знищено два резистори, що чинили опір...

Маловідома офшорна компанія «Кловер холдінгз», зареєстрована на острові Сент–Вінсент у Карибському морі, минулого тижня придбала інтернет–домен sex.com за 13 млн. доларів. Як повідомляє Бі–Бі–Сі, «пікантну» інтернет–адресу виставили на аукціон Sedo в липні цього року — після того як збанкрутував попередній власник, компанія Escom LLC. Нову угоду для її завершення ще має затвердити суд із банкрутств; рішення очікується 27 жовтня. Учора сайт sex.com ще не працював.

До міліції 24–річна мешканка села Червоне Глухівського району звернулася близько другої ночі й повідомила, що зникла її однорічна донька. Вона опівночі повернулася з дискотеки, а дитини немає. Чому залишила малу? Мовляв, співмешканець пішов працювати у нічну зміну, а вона вирішила розвіятися. Дівчинку залишила на свого батька.

Лише формально–юридичні та передвиборчі «зачіпки» не дозволили депутатам Кременчуцької міськради припинити діяльність комунального підприємства «Міжлікарняна аптека №211», до складу якого входять одразу одинадцять тих же таки комунальних аптек. При цьому фактично йшлося про цілковиту ліквідацію міської комунальної аптечної мережі, за створення якої на противагу аптекам приватним ще кілька років тому завзято «воювали» депутати, керівники міста, обласні чиновники. Усі вони говорили тоді, звісно, про розширення конкурентного середовища, здешевлення ліків для малозабезпечених земляків саме за рахунок централізації закладів, відновлення керованості галуззю тощо.

Цими днями мало не всі європейські ЗМІ звернули свої погляди в бік Словенії. Як про велику сенсацію преса повідомляє про те, що на місцевих виборах минулої неділі мешканці найбільшого міста на Адріатичному узбереж­жі цієї країни — Пірана — обрали мером 54–річного лікаря Пітера Боссмана. «Топ–новиною» в даному випадку є те, що новий міський голова Пірана — вихідець із Гани, який став першим чорношкірим мером у Східній Європі та всіх слов’янських країнах.

В інтернеті з’явилася чергова порція таємних документів Пентагону та американського уряду, які стосуються інтервенції та окупації Іраку. Скандальні матеріали викладено на сайті Wikileaks, який у липні спричинив сенсацію, розмістивши у всесвітній мережі 80 тисяч секретних матеріалів про війну в Афганістані. «Іракський» пакет іще більший — 400 тисяч документів.

Незважаючи на прояви адмінресурсу — ніби повернувся 2004 рік, член президії політради партії «Наша Україна» Лілія Григорович провела всі заплановані зустрічі з виборцями Херсонщини. За словами пані Григорович, Херсонська область — це справжній форпост усього півдня країни в сенсі присутності «Нашої України» в обласних та районних радах. Завдяки професіоналізму та послідовності керівництва осередку «НУ» за останній час у регіоні значно зросла довіра до «помаранчевих». Головне завдання на цих місцевих виборах — зберегти в нових політичних умовах довіру простих людей, не допустити, щоб владу захопили «бандити та пустобрехи».

П’ятеро членів виконкому УЄФА отримали 11 мільйонів євро за підтримку українсько–польської заявки у конкурсі з визначення господарів Євро–2012. Із такою гучною заявою виступив на сторінках авторитетного німецького видання «Зюддойче цайтунг» член ради директорів Федерації футболу Кіпру Спірос Марангос. Кіпріот стверджує, що має на руках документи, які доводять правдивість його слів. Також є свідки, які готові під присягою дати свідчення в суді.

Незвичайну бронзову скульптуру присвятили реальному жителю міста — дяді Колі. Старожили розповідають, що чоловік упродовж сорока років вручну вмикав та вимикав кожен із сотні старих ужгородських ліхтарів. Відтепер, відлитий у бронзі, дядя Коля став символом свого міста. Він завис на драбині біля ліхтаря на стіні старого будинку. Внизу на бруківці автор пам’ятника Микола Колодко встановив портфель, який ліхтарник зав­ж­ди носив із собою. Звідти виглядають книжки та газети — ерудований чоловік любив багато читати.

Урочисте відкриття руху по Набережно–Хрещатицькій естакаді, так званому Гаванському мосту, для киян стало справжнім святом. Будівництво велося ще з 1993 року, і впродовж усього цього часу водії із зітханням поглядали в бік майбутнього мосту, вистоюючи в довжелезних заторах. Раніше рух уже відкривали, проте лише в одному напрямку, а нині проїхати можна в обидва боки. Тож шлях із центру на Оболонь тепер значно коротший.