Як відомо, США щедро фінансують озброєння армії й поліції «посаддамівського» Іраку. Щедро, але економно, тож закуповують не дорогу західну техніку й зброю, а в рази дешевшу, зокрема й українську. Завдяки підписаному торік контракту, бронетранспортер БТР–4 виробництва Харківского заводу імені Малишева може стати чи не найпродаванішим у світі українським зразком озброєння. Ірак отримає понад 400 БТР–4, Македонія має намір виготовити 200 цих бронетранспортерів у себе, за ліцензією, у дещо зміненій комплектації, пасе задніх Україна — наші Збройні сили поки що можуть дозволити собі замовити лише десять вітчизняних БТР–4. Більше півтисячі машин — це солідний вихід на світову арену нового зразка зброї, що виявить на практиці всі плюси й мінуси БТР–4.

Цього тижня в Одесі, у гарнізонному Будинку офіцерів, розпочалася конференція з планування наступного українсько–американського навчання Військово–Морських сил «Сі бриз–2011». Плануватися, окрім українців та американців, приїхали військові моряки тих країн, які вже оголосили про свою участь у наступному «Сі Бризі»: Азербайджану, Грузії, Канади, Македонії, Молдови, Німеччини, Туреччини та Франції.

Днями міністр оборони України Михайло Єжель відвідав Грузію і зустрівся зі своїм колегою Бачаном Ахалая. Це перша українсько–грузинська зустріч такого високого рівня у військовій сфері після зміни влади в Україні. І хоч вона відбувалася на тлі знов роздутого в Києві скандалу щодо продажу української зброї Грузії перед російсько–грузинською війною 2008 року, міністри спілкувалися дружньо і стримано. Однак про можливість дальших закупівель Грузією української зброї не говорили, лише про реформи і співпрацю. Бачан Ахалая дипломатично ухилився від питання про торгівлю зброєю: «Про якісь окремо взяті суми важко говорити у цьому форматі. Можу лише сказати, що в нас прекрасні перспективи відносин. Ми обмінюємося досвідом iз низки напрямів, обговорюємо реформи у військовій сфері, співпрацю у сфері військової освіти».

Після проведення багатотисячної демонстрації проти ухвалення нового Податкового кодексу в четвер біля стін Верховної Ради підприємці вирішили кинути там якір. Увечері четверга біля Верховної Ради з’явилося 6 невеликих наметів та один «штабний». За словами чергових табору, постійно там буде мешкати близько 15 людей, які приберуть тимчасові домівки лише після виконання їхнiх вимог. Також люди свідчать, що вночі міліція не давала їм поставити додаткові намети, втім, наразі табору ніщо не загрожує.

Рахункова палата України оприлюднила дані, які разюче розходяться із бадьо­рими реляціями Президента та керівника виконавчої влади. Так, за дев’ять місяців нинішнього року доходи держбюджету виявилися невиконаними на 7 млрд. гривень, а видатки — на 5 мільяр­дів. Дефіцит майже вдвічі перевищив минулорічні показники, а погашали його переважно запозиченнями. Найдивовижніше, що подібні тривожні тенденції стали можливими на тлі економічного зростання, про яке не забуває повідомляти влада.

Учора Президент Віктор Янукович та Прем’єр–міністр Микола Азаров згадали, як це воно — їздити в метро. Саме вони стали першими пасажирами на новозбудованому відрізку «підземки» у напрямку Теремків. Окрім того, президентським руками, які розрізали символічну стрічку, вчора було дано старт для руху на щойно спорудженій естакаді й розв’язці на Московській площі. Нагадаємо, будували її ще з 2004 року, що створювало чимало незручностей для водіїв.

Генеральний директор Дніпропетровського регіонального центру стандартизації Олександр Турчин, який цієї середи став відомим на всю країну, вирішив дати пояснення громадськості. Нагадаємо, відкриваючи чергове засідання Кабміну Прем’єр–міністр Микола Азаров навів обурливий приклад марнотратства: обласний чиновник Держкомстандарту грубо порушив наказ самого Азарова — не витрачати державні кошти на придбання предметів розкошi! «Директора звільнити, машину забрати», — Микола Янович, здавалося, не тямив себе від люті.

Усміхнений соняшник став українським символом до Євро–2012. Логотип разом із промо–роликом України, який популяризуватиме країну за кордоном, позавчора представив у прес–центрі «Україна–2012» віце–прем’єр Борис Колесников. На виробництво 90–секундного кліпу та українського «знаку» з державного бюджету передбачалося виділити 8 мільйонів гривень, проте, хвалиться чиновник, авторам вдалося зекономити: виробничі витрати становлять усього 3,5—4 мільйони.

Учора в одному з найпрестижніших університетів світу розпочався черговий етап Програми з вивчення української мови і культури, що діє з 2008 року. Протягом 5—6 листопада студенти й викладачі Кембриджу, а також журналісти й дипломати Великої Британії вивчатимуть український кінематограф: дві стрічки Олександра Довженка — детектив «Сумка дипкур’єра» та комедію «Ягідки кохання» й цикл короткометражок молодих режисерів «Мудаки. Арабески».