Ролі, спогади, рецепти
Ті, хто бачив виставу «Сеньйор із вищого світу» в постановці театральної компанії «Бенюк і Хостікоєв», пам’ятають, як Леоніда Папагатто (Анатолій Хостікоєв), бажаючи поснідати, каже: «Я вчора приніс цілу купу всіляких наїдків, невже нічого не лишилося?». Його дружина Валерія (Наталія Сумська) відповідає: «Я все віддала сусіду Антоніо, щоб він продав, бо без грошей нічого не можна купити». «Що ж тоді їсти?» — не вгамовується сеньйор і чує у відповідь: «Драже! Усередині — мигдаль».
А що і як їдять та хто готує в акторській сім’ї Хостікоєва та Сумської?
Ну що б здавалося — трава...
Про батька і сина Михайла та Івана Носалів у багатьох рівнян до цих пір живуть добрі згадки. Й про створення музею Носалів у будинку, де їхня родина свого часу мешкала, у місті велося теж багато розмов. Адже довгий час до скромного священицького будинку навпроти Свято–Успенської церкви, де завжди пахло чебрецем та м’ятою, по допомогу приходило чимало людей. Нині ж мало хто з рівнян згадає, де розташовувався цей будиночок на вулиці Шевченка. Затиснутий серед висотних споруд, обшарпаний вітрами, з обдертою штукатуркою, продірявленим дахом, зарослий бур’янами, він ніби доживав свої останні дні...
Крок назустріч «французькому плащику»
Ватикан пішов на компроміс в одному з досі найпринциповіших питань: щодо контрацепції. В одному з останніх інтерв’ю Папа Римський Бенедикт XVI визнав, що в окремих випадках застосування презервативів є виправданим, особливо коли йдеться про боротьбу зі СНІДом. Ці слова понтифіка відразу були сприйняті як «ватиканська революція», оскільки раніше Апостольський престол твердо стояв на позиції, що використання будь–яких контрацептивів є гріхом. Щоправда, Бенедикт XVI при цьому застеріг: «Це (використання презервативів) не є справжнім способом подолання СНІДу. Але дійсно потрібна гуманізація сексуальності».
Барбі йде в шпигуни
Нова версія популярної ляльки Барбі викликала у дорослих не менший інтерес, ніж у дівчаток, для яких вона, власне, й призначена. Іграшку вже як тільки не називають — і «Анна Чепмен» (за іменем арештованої у США російської шпигунки), й Барбі–телеоператорка, і Барбі–відеоінженер. Офіційно ж лялька, вартість якої у Сполучених Штатах становить 50 доларів, називається Barbie Video Girl (Барбі–відеодівчина). За допомогою схованої в намисті мініатюрної відеокамери вона здатна непомітно для інших знімати до 30 хвилин матеріалу. А переглянути «репортаж» можна на розташованому на спині рідкокристалічному екрані з розподільчою здатністю 1024x756 пікселів.
Дівчина її кошмарів
Ліндсей Лохан узялася за розум та, хай і за рішенням суду, сумлінно лікується від алкогольної залежності в реабілітаційній клініці. Але саме через лікування вона втратила, можливо, найкращу пропозицію у своєму житті — головну роль у біографічній стрічці «Інферно». Ліндсі мала зіграти відому порнозірку Лінду Лавлейс, яка з актриси фільмів «для дорослих» перетворилася на одного з найпалкіших борців проти порнографії.
Смертельний «драйв»
Трагедія сталася позавчора якраз у Міжнародний день пам’яті жертв дорожньо–транспортних пригод. «Відзначився» 24–річний гравець футбольного клубу «Севастополь» вітчизняної прем’єр–ліги Владислав Піскун. Щоправда, останні три місяці, як повідомило керівництво клубу, він не грав, а «перебував під опікою лікарів, відновлювався після травми і, можливо, надто переживав через свою відсутність на футбольному полі».
Десяте сходження на сільський «трон»
Таким солідним стажем перебування при владі, вочевидь, можуть похвалитися хіба що монархи, котрі замолоду успадкували трон, або диктатори–довгожителі. Підтверджувати свою незамінність на керівній виборній посаді впродовж трьох десятиліть — талант, який не передається у спадок. Хоча, як сказати. Переповідають, що прадід Марії Карпенюк колись — чи то за Австрії, чи за Польщі — таки був у Нижньому Вербіжі війтом, а рідний брат її батька очолював тутешню сільраду в 60—70–х роках минулого століття.
На нинішні вибори вона вже йти не збиралася. Мовляв, відслужила дев’ять каденцій сільській громаді — пора й на заслужений відпочинок: онуків бавити, квіти плекати, яких на її обійсті — видимо–невидимо. «Не збиралася, а довелося знову братися за цей гуж, — зізнається пані Марія. — Люди почали просити — і не сміла відмовити. Збоку може здатися, що там робити нічого — підписуй папери та тішся владою. Аж ні. Буває, приходить людина з такими проблемами, що й у мене серце починає боліти. Ось старій жіночці, яка живе в хаті з донькою–калікою, «відрізали» світло за борги, то я вже тиждень їжджу до РЕМу: переконую, прошу, плачу, аби її не штрафували. У неї ж нема що взяти — хіба що душу».
Свято як матриця
У п’ятницю о сьомiй ранку в терміналі А Бориспільського аеропорту зібралися кілька десятків українських журналістів — головні редактори, оглядачі ділових тижневиків, журналісти, що пишуть про культуру, представники онлайн–видань. О восьмiй чартер на Донецьк — київські медійники їдуть на святкування 10–річчя компанії Рiната Ахметова System Capital Management, у кожного — своя програма: для ділової преси — прес–конференція «топів» SCM, для «культурних» — відкриття виставки сучасного мистецтва Art Point, куратором якої виступила знана київська галеристка Людмила Березницька, потім для головних редакторів — гулянка з VIPами в «Донбас–Арені», для журналістів — вечірка з гуртом ВВ у «Юзовській пивоварні». Усе розписано і стратифіковано: вхід на святкування за електронними запрошеннями, дрес–код — Cocktail Attire, організація чітка, як у закордонній поїздці. У журналістському літаку вже зайняли передні місця Потап і Настя Каменських, Олег Скрипка, Гайтана — 19 листопада головний корпоратив країни у Донецьку, значить, треба летіти туди.
Протест — найкраще свято
Учора Майдан знову дихав народним протестом. Не так потужно, як у 2004 році, — бо ті події та емоції, мабуть, не можуть повторитися, — але значно сильніше, ніж у інші постреволюційні роки. Річницю революції відзначили у найкращий спосіб — акцією протесту. А ще — «сімейними» зустрічами на майдані Незалежності, зібраннями, концертами.