До завершення основного етапу континентальної першості залишався ще один тур, а в слухавках українських тренерів у Македонії вже пролунали слова невдоволення чиновників виступом команди.

У трьох останніх матчах на чемпіонаті Європи українська збірна зустрічалася з суперницями, які в попередньому раунді билися у так званій «групі смерті». Ці команди «вижили» й продовжили боротьбу за високі позиції, а от підопічні Леоніда Євтушенка в дуелях зі «смертницями» не продемонстрували здатності до самозбереження.

Олександр Білозуб — митець «у кубі». Він режисер, актор, художник. Така мистецька багатогранність дозволяє Білозубу досить вільно оперувати у своїй творчості різними напрямками та жанрами і навіть вигадувати нові: він може експериментувати в драматичному театрі, може поставити хореодраму, може — балет або ж моновиставу, оформити оперну постановку...

Не надто успішний виступ наших дівчат на попередньому етапі Євро–2008 у Македонії змушував українок грати на перемогу в усіх трьох зустрічах основного раунду. Звісно, якщо вони мріяли потрапити до півфіналу. У понеділок зі Скоп’є до Охріда приїхали три команди з «групи смерті», й першою з них «синьо–жовтих» позавчора екзаменувала збірна Угорщини. З іспитом у наших трохи не склалося...

Не надто яскрава гра збірної України в першому матчі в Македонії з португалками залишила питання щодо спроможності наших дівчат. Тож наступний двобій проти команди Норвегії мав стати лакмусовим папірцем — чи здатні «синьо–жовті» претендувати на медалі Євро–2008.

Було помітно, що і українки, й португалки хвилюються, тому в діях команд спостерігався певний сумбур. Суперниці закинули першими, але це був єдиний випадок, коли вони повели в рахунку. На трибунах лузали насіння й уболівали за «синьо–жовтих» дівчата зі збірної Білорусі — дякуючи українкам за підтримку в попередній день.

VIII континентальна першість серед жіночих національних команд, що сьогодні починається в колишній югославській рес­публіці Македонія, відкриває для май­стрів ручного м’яча новий олімпійський цикл. Збірна України, яка на Іграх–2004 в Афінах стала бронзовим призером, але не пробилася на Олімпіаду в Пекіні, поступово бере курс на омолодження.

Часто кажуть, що за багатьма параметрами Україна умовно вже в НАТО. На Заході в першу чергу відзначають готовність українських збройних сил та їх відповідність стандартам альянсу. Сюди ж можна віднести й український військово–промисловий комплекс. Залежно від мудрості державної політики, ВПК може стати як великим здобутком, так і великою втратою при вступі України до НАТО. Останній аргумент часто використовують противники євроатлантичної інтеграції нашої країни, натомість військові та вітчизняні виробники не словом, а ділом наближають країну до НАТО. 2008 рік називають переломним з цього погляду: Україна домовляється про широку участь західноєвропейських країн у будівництві корвета для свого військового флоту, досягнуто домовленості з французькою фірмою SAGEM на модернізацію вертольотів Мі–24, міністр оборони Юрій Єхануров заявив, що у НАТО Україна хотіла б спеціалізуватися на військово–транспортній авіації. Це — лише найбільші ініціативи, але й вони свідчать, що вектор військово–технічного співробітництва поступово повертається зі Сходу на Захід. Тим часом найближчими партнерами стануть найближчі сусіди — теперішні члени НАТО — країни Вишеградської четвірки