Скільки нас?

Цей пробний перепис уже назвали генеральною репетицією Всеукраїнського перепису населення, який відбудеться в 2012 році. Чому вибір Державного комітету статистики впав саме на Дергачівський район Харківської області? Як з’ясувала «УМ», він є одним із районів, який за структурою населення та типами поселень найбільш наближений до структури країни в цілому.

Батькам на радість

Батькам на радість

Правоохоронці розшукали і передали батькам студентку 5–го курсу столичного Інституту міжнародних відносин (КІМО) Ірину Лазаренко, яку викрали у травні цього року. Про це повідомляє прес–служба Міністерства внутрішніх справ України. Водночас у міліції продовжують розслідувати порушену за даним фактом кримінальну справу — встановлюється повне коло осіб, причетних до скоєння цього резонансного злочину. Слідчо–оперативна група Головного слідчого управління МВС відпрацьовує кілька версій здійснення викрадення, в тому числі й «викрадення з метою вбивства».

Міка Ньютон — ну просто «Ангел»

Міка Ньютон — ну просто «Ангел»

Скандали навколо тендітної артистки Міки Ньютон тягнуться ще з минулого року. То вона до суду на колишнього продюсера Юрія Фальосу подавала, відсуджуючи своє сценічне ім’я, то, як стверджували таблоїди, роман з екс–чоловіком Лілії Подкопаєвої Тимофієм Нагорним закрутила. Останнім часом дівчина рідко виходила на сцену, на тусовках теж не світилася. І от днями Міка Ньютон з новими силами виринула у шоу–бізнесі. «Для мене цей період особливий. Я презентую 10–й кліп, святкую 15–річчя своєї співочої кар’єри, і мені виповнилося 25 років», — розповідала в усі телекамери Міка Ньютон на вечорі–презентації нової програми.

Кохання й зради Срібного віку

Кохання й зради Срібного віку

Срібний вік — один із найбільш романтичних періодів в історії слов’янської культури. Але коли з поезією того часу більш–менш знайома кожна освічена людина, то подробиці особистого життя літераторів, які збагатили російську літературу вишуканими образами, метафорами, римами, знають хіба що затяті шанувальники мемуарного чтива. Хоча особисті біографічні подробиці класиків Срібного віку апріорі мають бути цікавими: жагуча пристрасть їхньої творчості навряд чи з’явилася на порожньому місці... Київський режисер Ігор Талалаєвський задумав перевірити ці припущення. І настільки захопився тим періодом і людьми того часу, що вирішив на основі віднайдених документів створити роман–колаж «Коломбіна, Пьєро, Арлекін... Привал комедіантів», героями якого стали Любов Блок, Олександр Блок та Андрій Бєлий. Історія, написана Талалаєвським на основі листів, щоденників, спогадів та інших документальних матеріалів, вийшла життєвою, динамічною і пристрасною. Тут вам і кохання, і зрада, і дуель, і дитина, народжена від іншого... Серед героїв роману — Дмитро Мережковський, Зінаїда Гіппіус, Валерій Брюсов, Анна Ахматова та інші відомі особистості. «За допомогою листів, щоденників та документів... можна уявити, як відбувалися пошуки Душі, — пише Талалаєвський. — ...ні, не світової, соловйовської, а істинно людської, творчої і, якщо завгодно, блаженної».

— Спершу у мене виникла ідея розповісти про фатальних жінок ХХ століття, — розповідає Ігор Талалаєвський. — Причому з’явилася вона внаслідок мого захоплення персоною Лілі Брик, легендарною коханою Маяковського. Почав збирати матеріали і звернув увагу на те, що багато з них розкидані по різних архівних виданнях, які для широкого читача є малодоступними. Я спробував усе зібрати і побудувати цілісну оповідь, в якій би за героїв говорили документи. Спочатку написав повість за листами, спогадами та мемуарами Лілі Брик та її сестри. Потім виникла фігура Андреа Саломе — вона була коханою Ніцше, потім Рільке, потім Фрейда. Теж жінка дуже цікава... І потрібна була третя історія, щоб цей проект мав певну завершеність.
n Тож на Блока ви вийшли через Брик та Саломе?
— Можна і так сказати... Але коли я почав працювати над Блоком, то з’ясувалося: матеріалів стільки, що треба писати окрему книгу. Буквально за два місяці ці матеріали я зібрав воєдино, і вийшов така ось книга. До речі, роман–колаж «Коломбіна, Пьєро, Арлекін...», як ви знаєте, уже вийшов, а ті дві історії ще чекають свого часу. І для цієї книги знову треба буде шукати третій сюжет. Гадаю, це буде історія Брюсова і Ніни Петровської.
n Наскільки коректно ви обійшлися з героями своєї книги? Адже зрозуміло, що навіть документи можна скомпонувати по–різному, в результаті чого вийдуть різні історії...
— До героїв книги я поставився з пієте­том. Думаю, що вони б на мене точно не образилися. Єдине, що я собі дозволяв, це купюри. Деякі речі, що стосуються літературної полеміки, які цікаві винятково фахівцям, я прибрав.
n Чи складно було знайти видавництво, яке б зацікавилося цією книгою?
— Я звернувся десь у сорок видавництв. Одне виявило зацікавленість, почали навіть працювати, але потім мені написали, що через фінансові проблеми цю книгу вони видати не зможуть. Тоді я по другому колу почав писати листи до видавців. І отримав позитивну відповідь від видавництва «Алетейя» із Санкт–Петербурга. Думаю, гуманітарна спільнота оцінить «Коломбіну, Пьєро, Арлекіна...», там багато матеріалів, які друкуються вперше.

Хатня тиранія

Хатня тиранія

Приказку «Б’є — значить, любить» придумали, очевидно, не жертви домашнього насильства — вони занадто добре знають смак тієї «любові». Знають і здебільшого про це мовчать. На жаль, насильство в українській сім’ї досі залишається чи не найбільшою родинною таємницею. Жертви «важкої руки» благовірних в Україні ще бояться відкрито говорити про наругу над собою, наше суспільство ж не навчилося її різко засуджувати, а кривдників — карати. А тим часом соціологічні опитування свідчать: понад 44 відсотки населення України потерпали від насильства в сім’ї упродовж свого життя, причому 30 відсотків зазнавали насильства в дитячому віці.

На ці сімейні «фронти» Українська держава звернула увагу лише кілька років тому: на вулицях та в ЗМІ побільшало соціальної реклами, кампанії проти насильства підтримує чимало відомих українців, почали відкриватися реабілітаційні заклади та притулки для жертв домашнього терору.

Днями ж стартувала щорічна національна акція «16 днів проти насильства»: нам розкажуть, як допомогти жертвам родинної тиранії, а краще — не стати ними.

Відрижка після «піршества» в День Голодомору

Відрижка після «піршества» в День Голодомору

Минулої п’ятниці, як уже повідомляла «УМ», депутатка Луганської міськради від КПУ Наталія Максимець, вона ж — головний редактор обласного компартійного офіціозу «Совєтская Луганщина», вразила Україну записом на своєму блозі deputat.lg.ua: в день, коли Україна вшановує офіційну, державну скорботну дату — пам’ять жертв Голодомору — вона, Максимець, у колі друзів збирається принципово влаштувати «піршество», «шашлики вже замочені», є «пироженки с мороженками» тощо. Власне, не треба близько знайомитися із членкинею бюро обкому КПУ, аби здогадатися, що маємо справу із класичним випадком, описаним дідусем Криловим: «Ай, Моська! знать она сильна, что лает на Слона!». Також пригадуються комплекси, описані іншим дідусем — Фрейдом.

Хай там що із «класиками жанру», а в багатьох свідомих і законослухняних громадян після ознайомлення з виступами Наталії Максимець виникло запитання до правоохоронних органів: куди вони дивляться і чому не притягують цю товаришку до відповідальності за заперечення Голодомору–геноциду та наругу над пам’яттю загиблих, що передбачено Законом «Про Голодомор 1932—1933 років в Україні», ухваленим Верховною Радою 28 листопада 2006 року?

Кодекс «піддавків»

Кодекс «піддавків»

Із формальної точки зору, це можна назвати перемогою підприємців–протестувальників. Президент Янукович, дослухавшись до вимог «нового Майдану», вчора ветував проект Податкового кодексу. В очах громадськості Віктор Янукович може постати «добрим керівником» на противагу «злому уряду». Але багато хто ставить питання: чи не йдеться про гру, затіяну владою, аби Янукович наростив собі рейтинг на епопеї зі скандальним ПК чи принаймні вийшов сухим із води?..

Злочинці чи «народна розвідка»?

Головним ньюсмейкером міжнародної політики вже третій день поспіль залишається скандальний сайт Wikileaks, який оприлюднив та передав у провідні світові ЗМІ понад 250 тисяч секретних телеграм, надісланих представниками дипломатичних місій США у світі до Вашингтона. Білий дім офіційно відреагував на цей скандал, назвавши співробітників сайту злочинцями. «Це серйозний злочин, — наголосив речник Білого дому Роберт Гіббс. — Це серйозне порушення прав і серйозна загроза для тих, хто здійснює та підтримує нашу закордонну політику. Можна сказати, що президент (США) був щонайменше невдоволений, коли дізнався про заплановану (сайтом «Вікілікс») публікацію довірчих дипломатичних депеш».

Перш ніж стати господарем

У перший день зими в Астані відкривається саміт ОБСЄ. Казахстан звітуватиме про те, наскільки вдалим був рік його головування в поважній структурі — Організації з безпеки та співробітництва в Європі. Чимало європейських політиків розчаровані Казахстаном: сподівання, що Астана глибоко перейметься європейськими демократичними цінностями, не справдилися.