Протягом 2010 року нова влада здала позиції України з цілої низки зовнішньополітичних питань, вважають як українські, так і західні експерти. «Влада багато здала, не отримавши майже нічого взамін», — каже колишній міністр закордонних справ Володимир Огризко. Підсумовуючи дипломатичний рік, він наголосив, що Україна опинилася у «вакуумі безпеки» через ухвалення Закону «Про засади внутрішньої та зовнішньої політики». «Цей закон — набір гасел, єдина його мета — ствердити, що Україна не йде в НАТО, — каже Огризко. — Реально безпеку країни тепер ніхто не забезпечує».

Прокуратура Києва взялася розслідувати побоїще в парламенті, але зовсім не в тому напрямі, якого вимагала опозиція. На допити викликають якраз саму опозицію! Так, відповідну повістку отримав нардеп від БЮТ Михайло Волинець — той самий, який увечері 16 грудня стікав кров’ю («регіональні» кулаки та кинутий стілець спричинили рвану рану на голові).

Як повідомило «УМ» джерело в Управлінні МВС України в Херсонській області, 21 грудня до міліції зателефонував охоронець кладовища в передмісті Херсона й повідомив про труп 47–річного чоловіка з вогнепальним пораненням. Пізніше правоохоронці також знайшли біля тіла рушницю, офіційно зареєстровану на ім’я Юрія Бородая, який раніше очолював Херсонську обласну федерацію боксу. Останнім часом загиблий (а ним виявився саме Бородай) головував в обласній організації фізкультурно–спортивного товариства «Україна». Слідчі з’ясували, що ніяких розмов про можливе самогубство ні родичі, ні знайомі від покійного не чули.

Несподівано опинився у Подільському ізоляторі тимчасового утримання колишній перший заступник міністра юстиції Євген Корнійчук. Позавчора його викликали до Генпрокуратури на допит, який тривав близько п’яти годин, після чого затримали. Цього ж дня проти пана Корнійчука — до речі, зятя голови Верховного Суду Василя Онопенка — порушили кримінальну справу. І в цей самий день дружина 44–рiчного юриста народила йому доньку.

Баталії, які в нинішньому сезоні точаться на внутрішній арені, вочевидь є найзапеклішими за останні багато років. Про підвищення конкуренції говорить кожен з учасників чемпіонату. Про неабияку напругу в чоловічій суперлізі свідчить і турнірна таблиця, де відстань між другою та п’ятою командами становить лише п’ять очок. На відміну від попередніх першостей, цього разу навіть народилася інтрига в боротьбі за чемпіонство. Головним збурювачем спокою стало полтавське «Динамо». Команда, яку тренує учень Ігоря Турчина — Андрій Портной, за підсумками першого кола лише на три пункти відстає від незмінного чемпіона останніх років, «Запоріжтрансформатора».

На перших п’яти етапах Кубка світу українські лижники фінішували далеко від призових місць. Але, каже державний тренер із лижних гонок Володимир Нечаєв, «ми зараз не ставимо завдання будь–що сходити на п’єдестал чи потрапляти до певної когорти спортсменів — ведеться підготовка до згаданого чемпіонату світу, і вже ближче до цього турніру будуть інші очікування». Світова першість на межі січня та лютого пройде в Осло. «Такі змагання в нас відбуваються раз на два роки, тому сподіваємось виступити достойно і знову спробуємо отримати медаль», — каже Нечаєв. Варто нагадати, що найбільшим досягненням наших лижників на ЧС наразі є дві бронзові медалі 1999 та 2009 років. Тоді героїнями стали Ірина Тараненко–Тереля, яка давно завершила свої виступи, та Валентина Шевченко. Броварчанка у свої 35 залишається лідером збірної, минулих вихідних на етапі у французькому Ла Клуза була 12–ю на 15 кілометрах. «Стосовно Валентини, то вона молодець, мріє про ще одну медаль світової першості. Почала сезон із фінішів у тридцятці, але поступово починає підтягуватись вище, — ділиться враженнями наставник. — Вважаю, що коли на січневих етапах Валя почне потрапляти до першої десятки, то матиме шанс поборотися за п’єдестал в Осло».

Одну з кращих колекцій Націо­нального історико–етнографіч­ного заповідника «Переяслав» викидали цього року з приміщення саме в Страсний четвер. Бо на Великдень батюшка запланував відслужити там всеношну. Адже приміщення будувалося як Михайлівська церква. І це природно, що в церкві мають відбуватися богослужіння, а не розміщуватися музейні експозиції. Утім упродовж чотирьох років, що Московський патріархат претендує на козацьку церкву святого Михайла, він так і не спромігся, згідно з чинним законодавством України, забезпечити музей іншим приміщенням. Тепер унікальна колекція розкішного старовинного одягу і килимів Середньої Наддніпрянщини, що має світову цінність, опинилася у непристосованій будівлі і переважно недоступна для відвідувачів. Чому ж церковну структуру, що «відділена від держави», не спинила дирекція Національного заповідника та Міністерство культури України?

Скверик разом із монументом партизанці Зої Космодем’янській на перетині вулиць Хмельницького і Гончара можуть знову передати у власність УПЦ Московського патріархату під зведення церкви. Історія, що бере свій початок із далекого 2003 року, і яка, у принципі, мала би закінчитися минулого літа (після відміни рішення про передачу цієї землі міською держадміністрацією), схоже, найближчим часом тільки набуватиме гостроти.

Релігійна громада, яка поки що у дивний спосіб ділить територію з державним медичним закладом, активно «просуває» ідею необхідності будівництва у сквері Зої Космодем’янської. Хоча документів і дозволів для цього їй бракує. Мешканці ж району та громадські активісти влаштовують біля монумента Космодем’янської акції протесту і наголошують на «бєспрєдєлі» «служителів Бога». Дві сторони знову зустрінуться в суді. І, очевидно, це засідання буде не останнім.

Генпрокурор Віктор Пшонка, який обіцяв об’єктивне розслідування побиття депутатів від опозиції, учора доповідати з цього приводу до парламенту так і не прийшов. Замість шефа «віддуватися» змушений був заступник Євген Блажівський. На обурені вигуки опозиціонерів: «Де Генеральний прокурор?» спікер ВР Володимир Литвин відреагував спокійно. Мовляв, згідно з рішенням парламенту, iнформувати має Генпрокуратура, а конкретний виступ її очільника не передбачався.