Прем’єр–міністр Микола Азаров блискуче втер носа безхребетним тюхтіям із числа світових економістів, які не можуть скласти точного прогнозу виходу розвинених країн з економічної кризи. У нашій державі рецесія врочисто завершиться 24 серпня нинішнього року! Саме на День незалежності. Микола Янович помітив, що цьогоріч нашій дер­жаві виповнюється кругла дата — 20 рочків, і тому вирішив поставити додаткове завдання перед підлеглими. «До серпня Україна остаточно подолає кризу — причому як в економіці, так і у суспільній свідомості», — сказав він, відкриваючи вчорашнє засідання Кабміну. Урядова команда згадала славне минуле, коли трудові подвиги присвячували знаменним датам, і взялася занотовувати дату у блокноти. «Ми ставимо перед собою масштабні завдання, і якщо цілеспрямовано будемо їх вирішувати, то ювілей відзначимо достойно», — діловито поправивши окуляри, мовив Прем’єр.

Учора у Генпроку­ратурі журналістам продемонстрували фрагмент відеозапису допиту екс–Прем’єра Юлії Тимошенко 30 грудня 2010 року (тривалістю 15 секунд та без якісного звуку), де вона говорить слідчим про готовність знайомитися з матеріалами справи «хоч усю ніч». Нагадаємо, що того дня лідерка БЮТ провела в Головному слідчому управлінні ГПУ більше десяти годин, i це дало партії «Батьківщина» підстави заявити про застосування до Леді Ю «прямих тортур» — без перер­ви на відпочинок, води та їжі. Натомість на Різницькій — iнша версія: допит тривав лише дві години, а реш­ту часу Тимошенко з власної ініціативи знайомилася з матеріалами справи. І хоча слідчий пропонував їй піти, вона нібито відмовилася.

Повінь, яка наприкінці минулого року почалася в третьому за кількістю населення австралійському штаті Квінсленд (4 мільйони мешканців), сягнула свого піку. Як повідомляє Бі–Бі–Сі, під водою в цьому штаті опинилися території, які дорівнюють сумарній площі Франції та Німеччини. Станом на вчора кількість затоплених чи повністю відрізаних від світу міст у Квінсленді зросла з 22 до 40. Триває евакуація населення регіонів, яким загрожує повне затоплення. Мешканців, які не бажають залишати свої домівки з усім нажитим скарбом, співробітники поліції та пожежної охорони намагаються забезпечити питною водою та харчами. Влада попереджає населення про небезпеку пересування в повеневих водах, які кишать отруйними зміями, а в окремих регіонах — і крокодилами.

Суд американського штату Техас скасував вирок Корнеліусу Дюпре–молодшому, який уже відсидів у в’язниці 30 років. 1979 року чоловіка та його спільника Ентоні Масінджилла звинуватили в зґвалтуванні та пограбуванні 26–річної жінки. Жертва упізнала своїх кривд­ників. Суд за справою про зґвалтування не відбувся, а за участь у збройному пограбуванні з обтяжливими обставинами Корнеліуса Дюпре засудили до ув’язнення на 75 років.

Влада Німеччини закрила більше тисячі птахоферм. Як повідомляє «Євроньюз», ці господарства годували птахів кормом марки Harles&Jentzsch, що містив діоксин. Тепер німців також закликають дуже обережно ставитися до вибору пташиного м’яса та яєць у магазинах, оскільки ці продукти також можуть містити небезпечні токсини, хоча офіційно підтверджених доказів цього ще немає.

Президент Білорусі Олександр Лукашенко після скандальних виборів і розгону мирної демонстрації опозиції знову став персоною нон ґрата в цивілізованому світі. Якщо раніше білоруський «бацька», побивши глеки з братнім Кремлем, намагався відбілити свій імідж в очах Заходу, то тепер усе повернулося на попередні позиції. У Білорусі переслідують опозицію — дійшло до того, що представники спецслужб обдзвонюють усі мобільні телефони, які 19 грудня були зафіксовані в районі центральних площ Мінська, де проходили демонстрації проти фальсифікації результатів президентських виборів. Напередодні Нового року МЗС Білорусі повідомило про те, що не буде продовжено мандат місії Організації безпеки і співробітництва в Європі — мовляв, «оцінка результатів діяльності білоруського офісу ОБСЄ свідчить, що його мандат виконано». Хоча цілком очевидно, що насправді вирішальною в ухваленні цього рішення для Лукашенка стала інша — негативна — оцінка, яку спостерігачі від ОБСЄ дали організації виборчого процесу та підрахунку голосів, поданих на президентських виборах.

Богдан Бойчук — людина для української літератури легендарна. Засновник — разом із Богданом Рубчаком та Юрієм Тарнавським — Нью–Йоркської групи поетів, він десять років тому залишив комфортне життя у США і переїхав до України. Поет, драматург, перекладач, у літературі Бойчук завжди вітав інтелектуалізм.

Василь Симоненко. ВИБРАНІ ТВОРИ / Упоряд. Анатолій Ткаченко, Дана Ткаченко. — К.: Смолоскип, 2010. — 852 с., 16 іл. — («Шістдесятники»)

Отже, я мав би написати рецензію на нову книжку. Що і спробую зробити, але в дещо іншому ключі, не надто звичному для літературних видань. Хай це буде невеликий есей про Симоненка в душі та сприйнятті письменника іншого покоління, іншого етапу розвитку культури, інших світоглядних та суспільних перипетій. Бо подобається це комусь чи ні, але Василь таки їде на тому, до блиску хрестоматійному возі — поруч із Тарасом Григоровичем, Іваном Яковичем та Лесею. Зрозуміло, чому він там опинився — можна ж було стати просто поетом, дожити до сивин і по смерті тихо переселитися на віддалені полички провінційних книгозбірень. Але Василь, попри прижиттєву побутову «тихість», ще на самому своєму світанку обрав дорогу «більше, ніж поета».

На Соборній площі Черкас, поруч iз «губернаторською» ялинкою, з’явилася символічна шибениця. Так черкаські «праві» — обласні осередки УНП та громадської організації «Воля» — протестували проти стрімкого підвищення комунальних тарифів для жителів обласного центру. «Це у нас попереджувальна акція. Окрім шибениці, ми встановили ще й ярмо, як символ того, куди загнала народ теперішня влада. Бо народу тепер або в зашморг треба лізти, або відправляти на ешафот Партію регіонів», — розповідає «УМ» очільник Черкаської обласної організації УНП Леонід Даценко.