Нещодавно телеведуча Юлія Висоцька на докір стосовно надмірного використання дорогих заморських продуктів у проекті «Їмо вдома» емоційно відповіла київським журналістам: «Це неправда! Я не можу щоразу «кашу з сокири» варити. За сім років існування програми ніхто не зготував стільки страв iз гречки, сочевиці, квасолі, борошна. Побачать раз у місяць фенхель, лінуються дізнатися, що це, і кажуть: «Ось вони використовують заморські продукти». Якщо не показувати нічого нового, будемо весь час їсти бульбу, яку теж колись привезли з Америки».

Народні приповідки переконують, що навіть хліб та вода — уже їда. Але для чого нам такі крайнощі?! Є ще корінчик хрону, яйце, шматочок масла та трохи зелені — і мовою наших предків, накладанець (а мовою нiмцiв — бутерброд) — смачний, поживний та оригінальний — готово!

В обласному центрі почала діяти народна «Школа писанкарства», ініційована тернопільським осередком всеукраїнської молодіжної організації «Молода Просвіта». Як повідомив «УМ» її голова Святослав Абрам’юк , мета дійства — популяризація однієї з найдавніших українських традицій, причому всіх охочих не тільки навчатимуть різним технікам розмальовування великодніх українських писанок, а й знайомитимуть зі значенням відтворюваної символіки та історією писанкарства.

У Кременчуці щойно завершилися технічні випробовування першого кузова вагона швидкісного міжрегіонального потяга, який почне «бігати» Україною напередодні чемпіонату Європи з футболу. Два такi потяги з дев’ятьма вагонами у складі кожного місцеві вагонобудівники сформують на замовлення «Укрзалізниці». Попри те, що продукція тамтешнього Крюківського вагонозаводу добре відома нашим пасажирам (достатньо згадати швидкі й комфортні «експреси»), фахівці відзначають чимало новинок, якими «начиняють» своєрідні «хатинки на колесах», призначені для перевезення залізницею уболівальників під час Євро–2012. Чи не найсуттєвіша серед них та, що кузов кожної виготовляється з неіржавіючої сталі, а значить, автоматично подовжується термін експлуатації до 50 років і, відповідно, мінімізуються витрати на ремонт. Усі без винятку «хатинки» належатимуть до вагонів відкритого типу з «сидячими» місцями. При цьо­му передбачено аж 5 їхніх моделей.

Прихід весни мешканці райцентру Городенка почули, мабуть, раніше від решти земляків–прикарпатців через сморід, що поширюється вiд місцевої птахофабрики та підпорядкованих їй територій. Проблема «неприємного курячого духу» існувала тут давно, проте місцева виконавча влада безсило розводила руками: мовляв, тягатися з такими бізнес–гігантами, як уродженець Івано–Франківщини Олег Бахматюк, усе одно, що гавкати на караван. Сміливішими виявилися депутати райради від ВО «Свобода».

Два таких випадки зафіксовано у селах Чутівка й Онишки Оржицького району. Спершу серйозно травмувала праве око дванадцятирічна школярка. За даними обласної міліції, сталося це після потрапляння у «живу мішень» звичайнісінької кулькової ручки, яку під час уроку іноземної мови з близької відстані пожбурила однокласниця згаданої дівчини. Потерпілу доставили в обласну лікарню, де їй уже зробили офтальмологічну операцію. А згодом із проникаючим пораненням лівого ока, що спричинило випадіння його внутрішніх оболонок, у центральну районну лікарню привезли семирічного першокласника. Цього разу так сумно закінчилися «забави» школяриків уже після уроків. Близько 16–ї години третьокласник розбив порожню пляшку об стіну продуктового магазину, — тож скалки, які відлетіли від неї, потрапили молодшому товаришу в око...

Із 2009 року в Україні здійснюється освітній проект «На шляху до моделей дослідницьких університетів у вищій освіті Росії, України та Молдови». У центрі його уваги проблема, яка мало порушувалася у нашій державі, — охорона прав інтелектуальної власності та комерціалізація технологій. У цьому міжнародному проекті основним учасником від України став Київський національний університет імені Тараса Шевченка, хоча задіяні також Міністерство освіти і науки та Державне агентство з інвестицій та розвитку. Фінансування проекту відбувалося в рамках програми Євросоюзу «Темпус» — проекту допомоги країнам–партнерам у сфері вищої освіти.

Про те, що титулованим Ігорю Коробчинському та Олександру Берешу, які останніми з українців досягали міжнародних медальних вершин у гімнастичному багатоборстві, росте гідна зміна, стало відомо у 2006 році, коли Микола Куксенков виграв абсолютну першість на юніорському чемпіонаті Європи. Щоправда, після тієї перемоги в кар’єрі гімнаста намітився спад — через травму кисті та тривалий курс реабілітації. Проте після Універсіади 2009 року Коля повернувся у стрій, і результат не змусив довго чекати. Минулого року на світовій першості Куксенкову–молодшому не вистачило до п’єдесталу в багатоборстві якихось 0,033 бала. А вже на цьогорічному єврофорумі, який днями закінчився в Берліні, медаль не вислизнула з його рук.

Новина про те, що 1 квітня нарешті почнуться змагання в багатостраждальній жіночій суперлізі, не виявилася розіграшем. Краще пізно, ніж ніколи, вирішили керівники ліги, які нарешті отримали обіцяні спонсорами кошти, і жінки таки відкрили сезон у головному вітчизняному дивізіоні.

У ніч на понеділок завершився піврічний марафон у найсильнішій хокейній лізі планети. За підсумками 82 турів регулярного чемпіонату визначилися 16 щасливчиків–учасників «плей–оф» НХЛ. Кубок Президента — найкращій команді основної частини турніру — отримали «Ванкувер кенакс».