У Гонконзі з’явився власний Робін Гуд, причому — жіночої статі, та ще й інкогніто. Ця особа ночами вбирається в чорний одяг і виходить на вулиці, де роздає жебракам гроші, а також консерви і локшину швидкого приготування. Свою місію китаянка виконує в масці, що приховує її обличчя.
Джек Горобець захоплює нові трофеї. Світові касові збори фільму «Пірати Карибського моря 4: На дивних берегах» після десяти днів прокату перевищили півмільярда доларів.
Оголошення в під’їзді: «Свердлю бетон у будь–який зручний для вас час. Тел.: 322–2–223». Нижче — приписка маркером: «Сволото, нарешті–то я тебе знайшов!»
«Від Чорториї й до Чернівців будуть прокладені столи. Це була мрія Івана. Він бачив, як у суботу й неділю люди, йдучи з базару в районному центрі, поспішали додому, бо були голодні. І він казав: от прокласти б столи по дорозі, щоб людина могла випити й поїсти, й піти далі», — Марічка Миколайчук, вдова найзнаменитішого Івана в українському кінематографі, озвучує один із моментів святкування 70–річчя режисера та актора.
Серцем буковинських урочистостей стане село з дивною назвою Чортория, приблизно за півсотні кілометрів від Чернівців. Саме тут народився і провів дитинство Іван Миколайчук. Тут діє єдиний його музей–садиба, екскурсії в якому проводить сестра славетного актора Фрозина Василівна Грицюк.
Одним із рушіїв світового мистецтва завжди був принцип «Не завдяки, а всупереч». На власній практиці довелося переконатися в цьому композитору, музикознавцю та фольклористу Леопольдові Ященку. Закінчивши Київську консерваторію та аспірантуру при Інституті мовознавства, фольклору та етнографії, з експедиціями він об’їздив усю Україну, збирав народні пісні (Леопольд Ященко — упорядник збірників та наукових праць «Українське народне багатоголосся», «Українські народні романси», «Буковинські народні пісні» та iн.). А після того, як поставив свій підпис під колективним листом–протестом із приводу закритих судилищ над інакодумцями, у рідному інституті йому вказали на двері. У1968 році це звільнення розцінювалося як вирок, але Леопольд Іванович зовсім не збирався миритися з таким розвитком подій. Уже за рік на громадських засадах він заснував етнографічний хор «Гомін». І взявся за відродження народних звичаїв та свят. Історія цього колективу, власне, як і його керівника, рясніє безліччю маловтішних сторінок (у 1971 році, наприклад, влада ліквідувала «Гомін», обізвавши його «збіговиськом українських буржуазних націоналістів», а самого Ященка виключила зі Спілки композиторів). Але, витримавши ці і багато інших «аперкотів» від влади, Леопольд Ященко та «Гомін» зберегли одне одного. Сьогодні цей хор — один iз найвідоміших українських музичних колективів. «Слава Богу, народ створив таку величезну культуру, що гріх було б нам, якби ми нею не скористалися, — вважає Леопольд Ященко — ...У нас пісні є такі, яких у Києві, крім нас, ніхто не знає. А хотілося, щоб їх знали люди, адже покоління змінюються».
Їхній робочий день починається о другій ночі й завершується наступного дня приблизно о тій же порі. У це мало віриться, коли стоїш під сценою, на якій «гвинти» виконують хіти «Дарма я наївся цибулі» чи «Не мала баба клопоту» — настільки драйвово, що думаєш: «Оце мені стільки б енергії, щоб відстрибати цілий концерт, як ці хлопці. Вони собі можуть дозволити побешкетувати. Вони ж зірки, добре відпочили, тепер можуть попрацювати на сцені. Їм не треба ходити на роботу з дев’ятої до шостої. Я ж втомилася, що й повеселитися ліньки».
Нещодавно представники гурту «Друга ріка» — фронтмен Валерій Харчишин та бас–гітарист Віктор Скуратівський — шокували армію своїх прихильників заявою про ймовірний розпад колективу. Хоча в подробиці не вдавалися, окресливши лише коло наболілих проблем. «Ми збиралися усією нашою компанією і в нас виник невеличкий конфлікт, у якому є як мінімум п’ять складових причин, — промовився Валерій Харчишин. — Але сьогодні ми не хочемо усе це сміття виносити на публіку». До наболілого Харчишин обіцяв повернутися за тиждень–два, після того, як гурт відпрацює концертний графік. Коментар Вадима Скуратівського прозвучав визначеніше: «Свіжий відеокліп на пісню «Незнайомка», швидше за все, стане нашою останньою спільною роботою».
Цього сезону донеччани втерли носа конкурентам із Києва в ігрових видах спорту, де впродовж багатьох років столиця тримала першість, — у футболі «Шахтар» залишив за спиною «Динамо», а в хокеї «Донбас» здолав «Сокіл». Запекле протистояння Донецька та Києва тривало і в баскетболі. І, на радість столиці, хоч тут київська команда взяла гору.
