Поліграф: що нам іще бреше ШІ?
Якщо почитати новітню «Історію української літератури» (присвячений сучасному письменству том вийшов торік), то такого автора, як Владислав Івченко, ніби й не існує. >>
«Від Чорториї й до Чернівців будуть прокладені столи. Це була мрія Івана. Він бачив, як у суботу й неділю люди, йдучи з базару в районному центрі, поспішали додому, бо були голодні. І він казав: от прокласти б столи по дорозі, щоб людина могла випити й поїсти, й піти далі», — Марічка Миколайчук, вдова найзнаменитішого Івана в українському кінематографі, озвучує один із моментів святкування 70–річчя режисера та актора.
Як відомо, день народження Івана Миколайчука — 15 червня. Багато його друзів i прихильників практикували в цей день символічні відвідини могили Івана на Байковому цвинтарі — поговорити, згадати, пошкодувати про незроблене... Так і цього разу про день народження Миколайчука, його ювілей, потурбувалися найближчі й постукали у «високі» кабінети, щоб нагадати, що коли влада не відзначає цю дату на державному рівні (на відміну від ювілею Михайла Булгакова), то хай хоч матеріально підтримає. «На державному рівні не створено оргкомітету. Іванові ювілей влаштовує ініціативна група — це родина, друзі, земляки, — розповів учора на прес–конференції Василь Ілащук, представник ініціативного оргкомітету. — Ми звернулися до Міністерства культури й Державної агенції з питань кіно». У результаті цього симбіозу вималювалася наступна картина святкувань.
Перший акт розпочнеться 14 червня у Чернівцях, де у театрі ім. Кобилянської львівські «заньківчани» покажуть прем’єрну виставу «Небилиці про Івана» за однойменним сценарієм Івана Миколайчука. Цього ж дня розпочнеться дводенний Молодіжний кінофестиваль документального кіно «Іванова переберія». На сам Іванів день народження гостей запрошують у Чорторию, село, де він народився — «На гостини до Івана», як назвали це святкування його друзі. Можливо, цей захід найбільше припав би до душі режисеру, який незмінно повторював про себе — «я чоловік iз гір, я чоловік із села». Його мрія, ще одна Іванова небилиця, — столи з гостинцями — мають привести гостей до рідної хати, де зараз його музей. Увечері святкування продовжаться у Чернівцях.
У Києві Івана Миколайчука згадають 17 червня у Театрі ім. Франка. Спочатку виступлять його друзі й колеги (зокрема, тріо «Золоті ключі» (Ніна Матвієнко, Марія Миколайчук, Валентина Ковальська) й Богдан Ступка, опісля киянам представлять виставу «Небилиці про Івана». Детальнішу програму заходів ініціативний комітет має оприлюднити за кілька днів на сайті www.mykolaychuk.org, де обіцяють розмістити фотографії, фільми й статті. Серед запланованих заходів також — випуск альбому «Іван Миколайчук. Магія любові» (фото, спогади колег, тексти самого Миколайчука й листи, що не друкувалися): видання подарункове, тому вийде обмеженим тиражем i знаходитиметься у розпорядженні Мінкульту та кіностудії ім. Довженка, що профінансують видання (як обіцяють, кіностудія, на відміну від Мінкульту, альбом продаватиме — тобто пустить у широкі маси). Доступнішим для аудиторії буде інший проект — показ фільмів, які знімав і в яких знімався Іван Миколайчук. «Державне агентство з питань кіно й Міністерство культури відновили й відцифрувало весь спадок режисера», — повідомила «УМ» Лідія Клименко, заступник голови Державної агенції з питань кіно. Роботу обіцяють закінчити до початку святкувань i видати як подарунковий DVD–пакет та презентувати як ретроспективу в кінотеатрі «Жовтень». Програма, початок якої запланований на 23 червня, складатиметься з фільмів: «Тіні забутих предків», «Гадюка», «Камінний хрест», «Білий птах з чорною ознакою», «Комісари», «Захар Беркут», «Пропала грамота», «Вавилон ХХ», «Така пізня, така тепла осінь»). Також деякі телеканали прокрутять відеоролики–спогади про Миколайчука — від Марічки Миколайчук, Івана Драча, Романа Балаяна, Ніни Матвієнко, Івана Гаврилюка, Юрія Рибчинського, Олега Скрипки, Святослава Вакарчука. Там, де ви цих символічних привітань не побачите, знайте, спрацювала цензура: на цих каналах заявили, що вітання у нас може проголошувати тільки Президент.
Якщо почитати новітню «Історію української літератури» (присвячений сучасному письменству том вийшов торік), то такого автора, як Владислав Івченко, ніби й не існує. >>
Уже 20 серпня вся країна заспіває легендарну пісню «Червона рута» разом з найпопулярнішими українськими акторами: Станіславом Бокланом, Олександром Рудинським, Катериною Кузнецовою, Романом Луцьким, В?ячеславом Довженком, Юрієм Горбуновим, Лілією Ребрик. >>
З Богданом Бринським, живописцем із Івана-Франківська, ми знайомі вже чимало часу і щоразу після зустрічі з ним, після його захоплюючих розповідей про себе, про свій родовід, про людей, з якими він знався за свої роки, я казала собі: >>
У день 975-річчя Києво-Печерської лаври Президент України Володимир Зеленський підписав указ про захист національних святинь України. >>
Ця ініціатива обіцяє стати однією з найбільш важливих подій у духовному й суспільному житті не лише Придніпров’я, а й усієї України. >>
У той час, коли мільйони українців розкидані по різних континентах, особливе значення займає українська пісня — як символ пам’яті, єдності та любові до Батьківщини. >>