«Бліді» «печериці»

До лікарень потрапили вагітна жінка і двоє її синів — 4 і 12 років. Як розповіла потерпіла, діти зібрали печериці поруч iз їхнім будинком, а коли скуштували, усім стало зле. Проте до медиків звернулися тільки через дві доби.

Росiян знудило в Севастополi

Якраз сьогодні в юних відпочивальників збігав термін оздоровлення в таборах «Альбатрос» і «Нахімовець», що розташовані у приморському селищі Любимівка Нахімовського району Севастополя. Вони мали відбути додому московським потягом. Натомість декілька днів разом зі своїми дев’ятьма вожатими і двома супроводжуючими «засмагатимуть» у палатах міської інфекційної лікарні №8. Доправили їх туди надвечір 12 липня, коли з’явились перші симптоми харчового отруєння — біль у животі, нудота і блювота. На ранок учорашнього дня кількість госпіталізованих становила 85 осіб. Попередній діагноз, повідомила прес–служба Міністерства охорони здоров’я, у всіх один — харчова токсикоінфекція. Стан госпіталізованих наразі задовільний.

На межі почуттів

На межі почуттів

Життя і смерть ходять поряд, як правда і кривда, як сум і радість. Ці промовисті істини говорили до кожного, хто 12 липня прийшов на відкриття виставки Миколи Теліженка. За день до події помер зять художника — голова виконкому УНА–УНСО Руслан Зайченко, тому зустріч була затягнута паволокою жалоби, але не гнітючої, ні, а якоїсь щемливої, у якій прокидалася жага до життя. Мистецька родина Теліженків вирішила не відмовлятися від запланованого відкриття: прийшла дочка Олеся з чотирирічним сином Аскольдом, навідалися друзі й знайомі — Сергій Проскурня, Сергій Архипчук, Катерина Ющенко, Олесь Санін, Микола Білик. Усі говорили гарні й щирі слова про Миколу Теліженка й Руслана Зайченка, тому виникало відчуття, що ти — персонаж фінального акту «Тіней забутих предків». Цей настрій був абсолютно суголосний із настроєм виставлених робіт: народні витинанки в авторській обробці художника плачуть і сміються над тими ж вічними темами — війна, кохання, відданість, пам’ять, смерть, народження...

За питання — у кайдани

Учора мало відбутися судове слухання у справі Андрія Волченка, приватного підприємця, якого затримали за звичайне запитання. Чоловік просто поцікавився у начальника ЖЕКу, чому він має платити за гарячу воду, якщо її відключили на цілий місяць. Але замість адекватної відповідi чоловік... отримав арешт. На запит «УМ» про справу Волченка у Голосіївському суді коментувати будь–що відмовилися, посилаючись на судову таємницю.

Катрусин кiнозал

Олександр Пилишенко з міста Василівка Запорізької області має власний міні–зоопарк на 36 квадратних метрів, де живуть леви Катруся і Самсон, а також ведмідь і рись. «Це повноцінні члени моєї сім’ї. Мої діти ростуть разом із ними, і ніяких проблем ніколи не виникало! Ці 35 днів я проведу із Катрусею. Самсон буде приходити до нас у гості, — розповів «Україні молодій» сміливець. — Свою невеличку пригоду планую розпочати 2 серпня — у вівторок».

Управа на збоченця

Господарство сектантів розташовувалося у селі Котелево Новоселицького району. Отримавши ордер на обшук помешкання, міліція встановила, що там проживали 25 осіб. Серед них і 14 дітей. Лідера секти ATARVE Сергія Лисака затримали й помістили в ізолятор тимчасового утримання. Наразі порушено кримінальну справу за трьома статтями. Зокрема, учасникам секти інкримінують розбещення та незаконне позбавлення волі дітей. Під час обшуку в оселі Лисака також знайшли велику кількість ритуальних ножів.

Повертатись — погана прикмета

Повертатись — погана прикмета

Учора в Криму працівники Служби безпеки України затримали колишнього президента АРК Юрія Мєшкова. Сталося це на одній із ялтинських вулиць, де пан Мєшков перебував із дружиною Анатолія Лося — свого вірного соратника по так званому республіканському, себто сепаратистському, руху.

Не платить ніхто!

Не платить ніхто!

Минуло вже добрих півроку, як Прем’єр–міністр Микола Азаров виявив, що деякі державні структури цілком безпідставно і практично незаконно надають платні послуги. І поставив завдання — закрити цю годівничку! Через кілька місяців він зi здивуванням виявив, що підлеглі нахабно проігнорували це доручення, — і знову повелів навести лад. Днями ж тема отримала цікаве продовження: поки Микола Янович у відпустці поправляє здоров’я, проблемою адмінплатежів зацікавився його перший заступник Андрій Клюєв. Який із не меншим здивуванням з’ясував, що гроші за ці послуги, виявляється, не доходять до державної казни!

Собі — все, людям — сміття?

Собі — все, людям — сміття?

Тоді як в Україні повним ходом триває підготовка до чемпіонату Європи з футболу Євро–2012, а центральна влада докладає максимум зусиль, щоб довести презентабельність населених пунктів до ладу, керівництво окремих міст, схоже, працює на саботаж старань державних мужів. До таких можна віднести 40–тисячний Ірпінь, що є оздоровницею загальноукраїнського значення і розташований у природно–рекреаційній зоні під самим Києвом. Але реноме Приірпіння забезпечують не лише ліси й лісопарки, санаторії й будинки відпочинку. Коли у 2004 році вся країна спостерігала на телеканалі «Інтер» авторську програму Костянтина Стогнія «Кримінал» про «наркотичну столицю» на Київщині — Ірпінь, місцеві мешканці були шоковані. Нині ситуація змінилася. Не тому, що проблема вирішилася, а кримінал притягнули до відповідальності. Тепер ірпінському наркотрафіку ніхто не дивується — до нього звикли. Утім, як і до інших примх та бездіяльності тутешньої влади.