Чим менше часу лишається до початку фінальної частини чемпіонату Європи, тим частіші візити в Україну футбольних єврочиновників. Такі гостини офіційних ревізорів, звісно, дуже важливі. Та все ж головними очима і вухами Старого Світу, які «ретранслюють» новий імідж України для світу, під час Євро–2012 будуть не вони. А сотні тисяч уболівальників, тисячі журналістів, які приїдуть до нас, щоб підтримати свої команди і згодом розповісти співвітчизникам про побачене та почуте. А що бачать ці повпреди «футбольної народної дипломатії» в Україні вже сьогодні? Об які проблеми спотикаються? Про все те «УМ» розпитала гостей із Німеччини, котрі нещодавно приїздили до Полтави транзитом через Київ на матч «Ворскли» із «Ганновером» у Лізі Європи.

Про руйнування мовного бар’єра в Україні під час Євро–2012 амбіційно заявляє Едуард Багіров — підприємець і юрист, який започаткував комерційний проект із прямого міжмовного перекладу по телефону. «Достатньо буде тільки набрати спеціальний номер — і вас з’єднають iз перекладачем, який допоможе у скрутній ситуації. Враховуючи, що наші волонтери й особливо міліція навряд чи вивчать англійську до чемпіонату Європи з футболу, це буде дешева альтернатива особистому перекладачеві», — вважає пан Багіров.

Рейтингові правила відбору на Олімпіаду у фехтуванні одразу роблять медалістів світової першості, що триває зараз у Катаньї, головними претендентами на перепустки до Лондона. Тож не дивно, що до портового міста на острові Сицилія злетілася рекордна кількість учасників: 116 країн світу репрезентують 1200 спортсменів, які ведуть боротьбу в індивідуальних та командних змаганнях. Відзначимо, що минулого року на паризькому «мундіалі» були представлені фехтувальники з 96 держав.

Найсильніша хокейна ліга світу продовжила започатковану кілька років тому традицію відкривати сезон за межами Північної Америки. Команди НХЛ виїздили показати свою силу й до Японії, але частіше надають перевагу Європі, звідки за океан переїхало чимало вправних гравців. Тож у популярності матчів НХЛ у Старому Світі сумніватися не доводиться.

Доля єврозони і, можливо, самого євро вчора залежала від Словаччини. Невелика країна, яка приєдналася до ЄС у перед­останньому «пакеті розширення» 2004 року, переживає зараз не найкращі часи. Кількамісячна політична криза, за якою партнери по Євросоюзу досі спостерігали хіба що з легким занепокоєнням, тепер поставила під загрозу не лише словацьку, а й загальноєвропейську економіку: через суперечки в правлячій коаліції офіційна Братислава не могла вирішити, чи ратифікувати великий антикризовий план єврозони. Зокрема, йдеться про розширення повноважень Європейського фонду фінансової стабільності (EFSF) та внеску в нього Словаччини — останньої держави, яка ще не підтримала цей пакет заходів iз порятунку єдиної європейської валюти. Напередодні компанію їй складала Мальта, але після довгих дискусій тамтешні політики вирішили таки підтримати стабфонд.

Тисячі єгипетських християн — коптів — вийшли вчора на вулиці Каїра, щоб узяти участь у жалобній процесії. Представники релігійної громади, яка, за різними даними, налічує від 6 до 10 відсотків населення Єгипту, ховали своїх одновірців. Щонайменше 25 коптів стали жертвами міжрелігійних сутичок, що спалахнули наприкінці минулого тижня.

Нобелівський тиждень завершився традиційно: у Стокгольмі оголосили цьогорічних лауреатів у галузі економіки. У заповіті Альфреда Нобеля йшлося тільки про п’ять категорій людських знань і діяльності, найкращих представників яких мають вшановувати заснованою ним премією: фізіологія та медицина, фізика, хімія, література і миротворчість. Проте 1968 року, через 72 роки після смерті фундатора найвідомішої премії світу, Шведський державний банк вирішив додати до переліку номінацій ще й економіку. Надалі список «Нобелів» вирішили більше не розширювати, тож премія з економіки залишається єдиною трохи «несправжньою» відзнакою Нобелівського комітету.

Навіть якщо вам здається, що капуста на наших городах родила завжди, це не так. Дуже давно овоч з незліченною кількістю одяганочок прийшов до нас із Середземномор’я. Звідти і легенда, що найяскравіше характеризує капусту. Переповідають, що найвлучніший стрілець iз війська Олександра Македонського, який навчав молодих воїнів найкраще стріляти і сам влучав у ворога з першого разу, зовсім занедужав. Став неповоротким, гладким, не міг вилізти на коня. Полководець дуже занепокоївся цим, скликав раду старійшин і відправив кудись п’ятьох із них. Ті повернулися за тиждень iз мішком дивних круглих качанів, по одному з яких щодня почав з’їдати товстун. Дуже швидко він схуд, набув своєї колишньої хвацькості і знову став влучати у найдальшу ціль. Як ви здогадалися, диво–ліками стала звичайна білокачанна капуста. Вона містить у собі особливу кислоту — тартронову, яка перешкоджає перетворенню вуглеводів у жири. Тому той, хто їсть капусту, ніколи не буде гладким. Узагалі цей овоч — природний омолоджувач організму, про це свідчать сучасні дослідження науковців. Але на наших столах страви з капусти з’являються не лише через це. А тому, що хрумка і солодкувато–кисла квашена капуста, тушкована з реберцями, ніжні соковиті голубці, пиріжки і вареники з капустою та грибами — це просто неймовірно смачно.