Як уже повідомляла «УМ», за підсумками чемпіонату Європи національна збірна з греко–римської боротьби, завоювавши одну срібну та дві бронзові нагороди, розділила друге командне місце з турками.

Найкраще свідчення професійного та загальнолюд­ського визнання у спорті — звання капітана команди. Вихованка тернопільського волейболу Олена Туркула вже тривалий час носить капітанську пов’язку в «Галичанці», але тільки цього сезону, певно, сповна розкрила лідерські якості, налаштовуючи молодих дівчат на вирішальні бої за чемпіонство. У розмові з кореспондентом «УМ» 29річна волейболістка розповіла про свою роль у команді, що вперше здобула «золото» національної першості, життєві пріоритети та заробітчанство в Туреччині.

Ні для кого не секрет, що зійти на вершину спортивного олімпу трішечки легше, ніж у подальшому втримати завойовані позиції. Напевно знали про це й минулорічні чемпіонки країни — волейболістки «Сіверськодончанки», але протидіяти агресивному багатовекторному наступу конкуренток не змогли. Уже перед останнім туром, який минулими вихідними пройшов у Тернополі, було зрозуміло, що повторити успіх команда Володимира Бузаєва не зможе. Водночас ім’я нового переможця залишалося невідомим практично до останнього: лише після очного протистояння одеської «Джинестри» та тернопільської «Галичанки» Україна дізналася про нового володаря чемпіонської корони.

Навряд чи знайдуться у нашій країні люди, які зможуть назвати вдалим виступ вітчизняних дзюдоїстів на континентальній першості, яка днями завершилася у Відні. Одна бронзова нагорода, два п’ятих і два сьомих місця, які в підсумку дозволили українській команді посісти лише 18–ту сходинку, — такий результат вояжу української команди до Австрії.

Українська збірна батутистів без медалей залишила чемпіонат Європи, що закінчився в болгарській Варні. Наш фаворит — олімпійський чемпіон Афін–2004 Юрій Нікітін із Миколаєва, вигравши кваліфікацію, у фінальних змаганнях посів скромне шосте місце. Із таким самим результатом завершила кваліфікацію у командних змаганнях українська чоловіча четвірка, і цього виявилося замало, аби потрапити до вирішального раунду.

...Маслова в Києві чекали. Після виграшу динамівцями в 1961 році першого в історії «золота» чемпіонату СРСР у команді почалася тренерська «чехарда». Автор історичного тріумфу В’ячеслав Соловйов пішов на підвищення в московський ЦСКА, а його наступники, Терентьєв і Зубрицький, біля керма українського флагмана більше року не протрималися — не змогли потішити високе керівництво УРСР в особі голови Радміну республіки Володимира Щербицького стабільними переможними результатами. І ось нарешті українським високопосадовцям удалося вмовити на переїзд до Києва з Москви 54–річного на той час Віктора Маслова — тренера–чемпіона, який у 1960–му виграв першість СРСР із рідним «Торпедо», перервавши чемпіонську гегемонію московських клубів «Динамо», ЦСКА і «Спартака».

Трансфер виявився виграшним для України — саме з москвичем Масловим, простакуватим компанійським чоловіком із твердим характером та звичайними людськими слабкостями, кияни здобули п’ять трофеїв за сім сезонів, приєднавшись до когорти грандів радянського футболу. Сьогодні виповнюється 100 років із дня народження людини–легенди.

На чорноморському узбережжі Болгарії, в її морській столиці Варні, позавчора стартував 22–й чемпіонат Європи зі стрибків на батуті та акробатичній доріжці. У Палаці культури і спорту, де раніше змагалися велосипедисти–трековики, упродовж трьох днів за медалі бореться 591 гімнаст із 20 країн Старого світу.

Хоч би який розумовий потенціал демонструвало людство, та поки що йому не під силу здолати природу. Красномовним тому підтвердженням став колапс авіаційного сполучення над Європою, від якого постраждали й представники інтелектуальної, тобто шахової, еліти. Через пробудження ісландського вулкана на один день перенесли початок матчу за титул чемпіона світу. Саме сьогодні в Софії мав розпочатися бій за шахову корону між чинним чемпіоном світу індійцем Вішванатаном Анандом та претендентом на це звання — болгарином Веселіном Топаловим.

Після чемпіонату Європи з важкої атлетики в Україні заговорили про появу ще однієї олімпійської надії. Це — 22річний Артем Іванов. На Олімпіаді в Пекіні Артем посів 11ту сходинку, тоді він лише почав знайомство із суперниками. Два роки намагався закріпитися в еліті, і ось — довгоочікувана нагорода міжнародного форуму. У штабі збірної вже заявили, що разом із «бронзою» європейської першості кримчанин здобув таку необхідну для важкоатлета стабільність.

Кореспондент «України молодої» розшукав спортсмена вдома в Сімферополі, куди він заїхав на кілька днів перед черговим тренувальним збором. Артем розповів про шлях до нових висот та складність своєї професії.