Дивися, як їдеш і як стоїш
Від 30 до 40 неоподаткованих мінімумів, тобто 510—680 гривень, змушений буде заплатити водій, якщо співробітник ДАІ побачить його автівку з безпричинно увімкненою «аварійкою», скажімо, на пішохідному переході або на повороті. А тим більше, коли стане очевидним, що власник авто насправді зупинився в недозволеному місці лише для того, щоб купити в сусідньому кіоску пачку цигарок. Це кваліфікується як «порушення правил зупинки, стоянки, що створює перешкоди дорожньому руху» і, згідно з законопроектом, який учора Верховна Рада проголосувала в першому читанні, тягне за собою вагомий штраф. Так само 30—40 неоподаткованих мінімумів стягуватимуть за зупинку на смузі, спеціально розрахованій для «маршруток».
Урок історії наживо
Середня школа № 21 стала відомою на все місто тим, що уроки історії тут планують проводити у повстанській криївці. Оригінальна ідея спала на думку директору школи та вчителю історії Валентинi Звежинськiй. «Криївка майже готова, — розповіла «УМ» панi директор. — Вона зроблена врозріз, тобто має лише дві стіни, оббиті деревом. Висота — близько 2,5 метра. Школа розташована у старому будинку, тому стелі в нас дуже високі — 3 метри 70 сантиметрів, а криївка буде трохи нижчою. Дуже активно допомагали нам батьки: хто матеріалами, а хтось і автентичними речима. Так, до прикладу, ми маємо гасову лампу, головний убір «мазепівку», старий протигаз, медичні сумки того часу та фляги».
Більше платіжних карток
«Коли відбуваються серйозні зміни в економіко–соціальному житті країни, участь фінансових установ особливо важлива і необхідна, — наголосила Марина Нестеровська, директор департаменту роздрібного бізнесу банку «Хрещатик», представляючи проект. — MasterCard та банк «Хрещатик» постійно працюють над розвитком та удосконаленням електронних платежів в Україні». «Віртуальними грошима» можна скористатися під час шопінгу, в подорожах, у веденні бізнесу, не турбуючись про їхню безпеку. Програма «Разом з MasterCard» допомагає звичайному користувачеві відчути перевагу цих платіжних інструментів у повсякденному житті, значно заощаджуючи час.
Депутатів не вМОВИли
Учора до розгляду у Верховній Раді було запропоновано законопроект про зміни до Закону «Про дошкільну освіту». Ключовим пунктом цього документа було надання права батькам обирати на власний розсуд мову навчання своєї дитини в дитячому садочку. Напередодні голосування народний депутат і лідер партії «За Україну!» В’ячеслав Кириленко заявив, що цей документ фактично усуває з дошкільної освіти українську мову. До речі, останню в київських дитсадочках і так важко почути — більшість вихователів тут російськомовні.
Безборонна українська
Венеціанська комісія, яка оцінювала проект Закону «Про засади державної мовної політики» народних депутатів Сергія Ківалова та Вадима Колесніченка, закликала до чесного балансу між захистом прав нацменшин, з одного боку, і збереженням державної мови — з іншого. Зокрема, фахівці комісії не помітили в законопроекті достатньо гарантій для використання та захисту української мови. Як повідомила голова Відділу демократичних інститутів і фундаментальних прав Венеціанської комісії Артеміда–Тетяна Кицька, це — одна зі слабких сторін нинішнього проекту.
Підозрювана, але вільна
16–річна Вікторія Санжарівець вийшла з СІЗО рівно через місяць після того, як Кобеляцький районний суд, де тривалий час розглядалася ця справа, направив її на додаткове розслідування. Новий слідчий, який прийняв справу до провадження, визнав за можливе обрати для Вікторії запобіжний захід, не пов’язаний з утриманням під вартою. Тож дівчина залишається підозрюваною у скоєнні тяжкого злочину, але принаймні чекатиме завершення слідства вдома — у селі поблизу Кобеляк.
Сумний Миколай
Ось уже рік як дата 19 грудня викликає в білорусів зовсім не святкові асоціації. Рік тому на День святого Миколая в Мінську жорстоко розігнали демонстрацію опозиції за чесні вибори. Найактивніших учасників мітингу, які одразу після голосування прийшли на Жовтневу площу столиці, засудили до різних термінів ув’язнення. Серед політв’язнів опинилися й кілька кандидатів у президенти, які опонували чинному главі держави Олександру Лукашенку.
Обламані пера
Упродовж 2011 року в світі загинуло щонайменше 106 журналістів. Понад 20 із них втратили життя під час висвітлення подій із повстань в арабських країнах, повідомляє організація зі штаб–квартирою в Женеві Press Emblem Campaign (PEC). Ще понад сто журналістів зазнали нападів, залякувань, арештів та поранень у країнах цього регіону: Єгипті, Лівії, Сирії, Тунісі та Ємені. А найбільш небезпечним, судячи зі звіту РЕС, фах журналіста є у Мексиці та Пакистані. У першій із цих країн впродовж року загинуло 12 журналістів, проте насправді ця цифра може бути значно більшою — у Мексиці, охопленій війною між наркомафією й урядовими військами, а також між різними мафіозними кланами, журналісти часто просто зникають безвісти. Щодо Пакистану, то там цього року загинуло 11 представників мас–медіа, більшість із яких працювали поблизу кордону з Афганістаном. У Лівії та Іраку, які поділили третю сходинку, вбито по 7 журналістів.
Що після «гудбай»?
Як і передбачали міжнародні оглядачі, виведення американських військ з Іраку ускладнило внутрішню ситуацію ще більше, ніж їх присутність. Уже наступного дня після того, як з території країни вийшли останні військовослужбовці США, судові органи Іраку видали ордер на арешт віце–президента країни Таріка Хашемі. Як пояснили в МВС, охоронці віце–президента вказали на його причетність до терактів, зокрема вбивств та замахів на деяких урядовців і силовиків.