Грузія та США почали переговори про створення зони вільної торгівлі. Про це повідомив президент Грузії Михаїл Саакашвілі після зустрічі з американським колегою Бараком Обамою у Білому домі. За словами Саакашвілі, за результатами цих переговорів його країна «по суті, отримала все, чого бажала». На підсумковому брифінгу Обама обмовився, похваливши за процес формування інститутів Росію, проте одразу виправився, що мав на увазі Грузію. Обама також назвав Грузію прикладом демократичності та прозорості для багатьох країн і заявив, що США «вітають ту модель демократії і прозорості, яку грузини встановили не тільки у себе в країні, а й у регіоні в цілому». «Ми сподіваємося, що при збереженні прогресу в наступні кілька років безліч інших країн повірять: якщо Грузія змогла провести такі перетворення, то й вони зможуть», — зауважив американський президент.

Через фінансові проблеми США та європейські держави, що входять до НАТО, змушені скорочувати витрати на армію. Наслідком таких кроків є загальне послаблення обороноздатності Північноатлантичного Альянсу, повідомляє близька до урядових кіл США газета «Вашингтон пост». За інформацією видання, лише армію США буде скорочено на 100 тисяч військовослужбовців — передусім за рахунок сухопутних військ та морської піхоти. Це наслідок планового зменшення спрямованих на озброєння видатків iз бюджету США — на 487 млрд. доларів упродовж наступних 10 років.

Як і передбачалося, неформальний саміт глав держав Європейського Союзу, який відбувся позавчора у Брюсселі, завершився домовленістю про підписання плану більш жорсткої бюджетної дисципліни. Свої «автографи» під так званим фіскальним, або Бюджетним пактом, погодилися поставити 25 із 27 країн–членів ЄС. Велика Британія заздалегідь заявила, що не підпише цей документ. А Чехія вже напередодні саміту попередила, що не погодиться на підписання без схвалення парламенту, який навряд чи ухвалить таке рішення з огляду на розкол у правлячій коаліції.

Президент США Барак Обама позавчора провів в інтернеті відеочат з американськими користувачами всесвітньої мережі. Популярний відеопортал YouTube, який організував чат, упродовж місяця отримав близько 240 тисяч запитань до глави Білого дому. Більшість із них стосувалася не проблем безробіття, заборгованості чи виборчої кампанії: Обаму «допитували» про скандальний антипіратський законопроект SOPA та долю 23–річного британського студента Річарда О’Двайєра, випадок із яким набув у США великого розголосу.

Високий рейтинг Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника серед українських вишів (за останньою версією, створеною Національною бібліотекою України імені В. І. Вернадського на основі найбільшої наукометричної бази даних Scopus, — 12–те місце) значною мірою забезпечила молода, проте вже добре знана в науковому світі тутешня кафедра біохімії та біотехнології. Її десять років тому створив, повернувшись у рідні краї після «освоєння» Москви та Криму, доктор біологічних наук, професор Володимир Лущак. Короткого відрізку часу виявилося достатньо, аби провідні дослідницькі центри світу та престижні наукові видання зацікавилися працями прикарпатських біохіміків. Більше того, їх вшанували своєю присутністю і виступили з лекціями такі світила цієї галузі науки, як лауреати Нобелівської премії, професори Берт Сакман й Ервін Негер.

«Хороший психотерапевт — як дзеркало: може показати щось безумовно важливе. Але тільки від вас залежить, чи ви це побачите», — наголошує Яніна Лимаренко. Чиясь цитата? — запитую. «Моя», — усміхається Яна.

Без почуття гумору в її професії, певно, не можна. Як сказав відомий психоаналітик Шелдон Роут, саме гумор допомагає зробити нестерпне стерпним, у чому, зрештою, й полягає основний сенс психотерапії. А представником саме цього дефіцитного нині фаху є Яніна. Про причини такого «дефіциту», діагнози для суспільства та про те, як не опинитися в невротичному вирі, — наша розмова.

На голови українців знову посипалися подарунки: гречка, консерви, комп’ютери, «благодійні» ремонти та концерти... Зовнішні атрибути вказують: в Україні вже почалася виборча кампанія. Нагадаємо, новий закон передбачає, що половину народних депутатів ми обиратимемо за списками партій, а ще половину — в мажоритарних округах на місцях. Відновлення мажоритарної складової реанімувало в політиків та інших потенційних кандидатів у нардепи нахили до «підгодовування» «свого» округу. Тому, якщо у вашому місті чи селі якийсь діяч несподівано почав робити надто багато добра — не сумнівайтеся: ітиме в депутати!

Офіційно виборча кампанія почнеться лише наприкінці липня — за 90 днів до дати виборів. Але завчасна агітація — це не просто фальстарт. Це забіг, у якому ще не знаєш місця розташування самої дистанції. Адже Центральна виборча комісія ще не встановила межі виборчих округів. Водночас активність деяких кандидатів дозволяє припустити, що вони знають щось більше і знають раніше...

«УМ» спробувала дізнатися: за якими критеріями нарізатимуть округи «мажоритарки»? Чи стане «нарізка» округів технологією для підсилення одних кандидатів і зменшення шансів для інших?

Заснована 27 лютого 1932 року Дніпропетровська область готується святкувати 80–річний ювілей. До цієї круглої дати на Дніпропетровщині натхненно взялися приурочувати буквально все — від конкурсу учнівських робіт до численних «круглих столів». При цьому особливо не задумуючись, що за оцими «80» стоїть.

Як стверджує завідуюча відділом Дніпропетровського історичного музею імені Дмитра Яворницького Людмила Маркова, Дніпропетровську область створили для того, щоб зручно було керувати. Причому новоз’явлена адміністративна одиниця спершу відзначалася величезними масштабами — вона охопила 4 міста і 50 районів. Та пізніше, 10 січня 1939 року, 10 районів Дніпропетровщини відійшли до новоствореної Запорізької області, ще 5 — до Донецької, 8 — до Миколаївської. І все ж на момент свого створення Дніпропетровська область була переважно сільською, тож, найімовірніше, її й створили для того, щоб зручніше було контролювати цей бунтівний і непокірний «аграрний сектор».