Правоохоронці затримали незвичайну «продавчиню», яка, втім, торгувала не картоплею, а продавала власну дитину. Про 27–річну «торговку» з села Худяки Черкаського району, котра планує продати свою шестирічну доньку, оперативники обласного УБОЗу були попередженi заздалегiдь. А коли перевірили цю інформацію, опрацювали план операції, аби затримати «мамочку» та врятувати нещасне дитя.
Морози такі, що про погоду в країні розповідає вже не Гідрометцентр, а Міністерство з питань надзвичайних ситуацій. Учора міністр Вiктор Балога повідомив змерзлим співвітчизникам: до 15 лютого потепління не ждіть. «До п’ятого числа йде тільки похолодання. Тобто пік морозів тільки буде. Потім 2–3 дні — незначне потепління, градусів на сім, а потім — знову похолодання», — сповістив Балога.
Мінус 33 уночі — нетипово для України. Але ж жити можна! Щоб стало вам, читачу, тепліше на серці, нагадаємо, що найхолоднішим місцем на Землі є Антарктида — там, на станції «Восток», у 1983 році було зафіксовано температурний рекорд, який тримається по сьогодні, — мінус 89°C. А якщо говорити про місця, де живуть не тільки полярники у спеціально обладнаній станції, а й звичайні люди, то це селище Оймякон в Якутії. Воно є «холодостійким» рекордсменом серед населених пунктів планети. А найнижчу температуру в Оймяконі було зафіксовано 26 січня 1926 року: мінус 72 градуси за Цельсієм.
В Одесі набирає обертів конфлікт між видавництвом «Чорномор’я» та редакціями трьох газет, які розташовані в приміщенні видавництва — «Вєчєрняя Одєсса», «Юг» і «Чорноморські новини». Сьогодні в господарському суді розглядаються п’ять (!) позовів, пов’язаних із «Чорномор’ям» i редакціями газет. Три з них подало видавництво з матеріальними претензіями до «Вєчєрнєй Одєсси», «Юга» і «Чорноморських новин»; водночас «Юг» і «Чорноморські новини» судяться з видавництвом щодо перешкоджання редакційній діяльності.
В останніх листах на волю Юлія Тимошенко закликає опозицію до єднання, пише, що єдиним шансом запобігти взаємопоборюванню й перемогти на виборах є лише об’єднання опозиційних партій у єдиний партійний список та висунення узгоджених кандидатів у мажоритарних округах. «Вірю, що опозиційні сили зможуть знайти такий консенсус без дріб’язкової боротьби... і хоч один раз продемонструвати любов до України, а не до себе», — пише екс–Прем’єр–міністр. Згадуючи її з Віктором Ющенком п’ятирічний «консенсус» часів спільного перебування у владі, лозунги лідерки ВО «Батьківщина» викликають відчуття парадоксу.
Як зауважив Роман Безсмертний, колишній керівник виборчого штабу «Нашої України», на мітингу в День злуки опозиційні сили мали оголосити ультиматум про звільнення екс–Прем’єрки, тож «чому ідеологічні лідери акції не підняли це питання?»
Відтак знову виходить на поверхню тема підводних течій і «зрадників» у БЮТ.
Морозно, кризово, Європа далеко, а Баку несподівано відмовив — приблизно так виглядає ситуація, у яку потрапила українська влада наприкінці першого зимового місяця. Іншими словами, похолодання, якого не очікували, змусило Україну збільшити відбір російського газу, хоча до цього ми вимагали від «Газпрому» якраз протилежного — зменшення обсягів закупівлі. Переорієнтація на європейських продавців — справа хороша, але навіть не завтрашнього дня, а довгоочікуваний азербайджанський проект з імпорту скрапленого газу несподівано дав збій. Додамо сюди ще й прогнозоване зменшення ВВП Єврозони до мінус два відсотки — і в результаті отримаємо якісь кармічні біди, що переслідують команду Віктора Януковича.
Знамениту чорну стрічку, яка з кінця літа відгородила членів уряду від простих смертних, обіцяють прибрати. Або хоча би зробити так звану «зону спілкування», у якій другі могли би вільно підійти до перших: як це практикувалося у Будинку уряду всі двадцять років незалежності. Нововведення — заборонити пресі брати бліц–коментарі в урядовців зі злободенних проблем життя країни — запровадив апарат нинішнього Прем’єра Миколи Азарова. І, схоже, влада нажила собі цим ще більше ворогів, ніж мала досі.
Заборонити опозиції проводити масштабні акції протесту, на які збираються десятки тисяч людей, російська влада вже не наважується. Хоча й запроторює їх якнайдалі від центру Москви — на Болотну площу (саме там відбудеться й запланований на суботу наступний великий мітинг), проспект Сахарова тощо. Але вбачати в цьому кроки до демократизації не варто. Свідченням тому, що йдеться лише про банальний острах, є ставлення російських можновладців до маленьких осередків протесту, які, як і раніше, жорстко розганяє поліція.
