«А що там під накидкою? Є щось тепле?» — кутаючись у товсту шубу, запитала — трохи французькою, трохи жестами — немолода туристка у дівчини в масці, одягненої у класичний середньовічний костюм. Та, не вагаючись, відкинула тонку тканину, демонструючи довгу рукавичку на оголеній, як і належить, руці до самих плечей. «Ого!» — не стрималися від здивування професійні фотографи і просто туристи з фотоапаратами, які супроводжували кожну більш–менш цікаву маску площею Святого Марка. На холодному колючому вітрі, який дув із лагуни, такий одяг виглядав справжнім героїзмом.

Не встигли озирнутися, а вже і Масниця (Масляна, Масляниця, Сиропусний тиждень, Сирна неділя). Після зимових м’ясниць перед Великим постом для віруючих людей знову набирає сили обмеження скоромних страв. За звичаєм, раніше цього тижня набожні українці вже відмовлялися від м’ясної їжі: не їли ні м’яса, ні сала. Проте наставало справжнє свято молокопродуктів та яєць. Упродовж Масниці кожній українській господині найперше годилося щодня готувати... ні, не млинці, а макітру вареників iз сиром, щедро присмачених вершковим маслом та сметаною. Свого часу навіть побутувало прислів’я: «Чекайте, вареники, прийде й на вас Масниця!». Утім смажили і млинці, і налисники, готували сирники і сирні бабки, варили локшину і галушки на молоці. Досить популярними у селян для кулінарних приготувань були сколотини від вершкового масла (маслянка), тому й отримав тиждень пару однокореневих назв.

У кожного народу свої млинці та начинки. У нас налисники, основна особливість яких — велика кількість яєць у тісті. Найулюбленіша для українцiв начинка — солодкий домашній сир, можна з родзинками та цукром. А зверху — сметана... Найбільший млинцевий російський шик — начинка ікра, червона або навіть чорна. А ще росіяни полюбляють смажити млинці з дріж­джового тіста. У старій добрій Англії в млинці додають солодове борошно — і їдять їх просто так або з джемами. Млинці у німців і французів повинні бути тонкими і хрусткими. Їх скручують у вигляді рулету та підігрівають в соусі з вершкового масла, цукру, цитрусового соку та лікеру. Мексиканці роблять гарячі тортільяс. У них, змащених томатним соусом, загортають начинку з м’яса або квасолі. Американські та канадійські млинчики пухнасті та товстенькі, більше нагадують наші оладки. Подають їх із кленовим сиропом, беконом і смаженими помідорами. У вас уже течуть слинки? Тоді швидше на кухню!

Увага світових модників та модниць перемістилася з Америки до Європи: після Нью–Йорка марафон тижнів моди прет–а–порте сезону осінь–зима–2012/2013 стартував у Лондоні. Чи не найбільше знаменитостей на Лондонському тижні моди привабив показ колекції Burberry, яку креативний директор компанії Крістофер Бейлі назвав «Місто і поле». Натякаючи на взаємопроникнення колись двох таких несхожих «культур», Крістофер поєднав «міщанські» силуети — вузькі спідниці, приталені костюми й тренчі — з «простакуватими» рюшами та воланами, поясами–бантиками, светрами з наївною вишивкою тощо. Наприкінці шоу моделі розкрили парасольки й гуртом продефілювали під «дощем», супроводжуваним громом та блискавками.

У повітрі запахло весною. Ще кілька днів — і в наших містах масово продаватимуть проліски й первоцвіти, привезені з південніших країв браконьєрами. Вартість такого букетика перших весняних квітів — зовсім невелика. А ось у Великій Британії днями зафіксували рекорд ціни одного підсніжника — аж 725 фунтів стерлінгів!

— А з чого вашу ковбасу роблять?

— Не скажу.

— Чому?

— Щоб це вимовити, треба років п’ять на хімічному факультеті вчитися.

Минулої суботи в столиці Індії стартував перший із трьох запланованих олімпійських кваліфікаційних турнірів із хокею на траві серед жінок. На полі Національного стадіону в Делі шість команд ведуть боротьбу за одну путівку до Лондона, куди за підсумками континентальних форумів уже пробилися дев’ять збірних. Головним фаворитом індійського відбору вважають збірну Південної Африки. У неї найвищий серед учасників світовий рейтинг (12­й), і теоретично команда ПАР уже мала б бути серед учасників Олімпіади­2012 як переможець чемпіонату Африки. Однак члени Олімпійського комітету вирішили, що перемоги на африканській першості недостатньо, і свій рівень потрібно підтвердити на кваліфікаційному турнірі.

Нинішній рік для легкоатлетів — украй насичений. Апогеєм зимового сезону стане чемпіонат світу в приміщеннях, який 9­11 березня прийматиме Стамбул. Наприкінці червня на Олімпійському стадіоні в Гельсінкі відбудеться літній чемпіонат Європи. А головним стартом року, безумовно, буде Олімпіада в Лондоні — на межі липня й серпня. За такого графіку витрачати сили треба обережно. Тож далеко не всі наші лідери виступають узимку.

Територія автовокзалу «Видубичі», який закрили тогоріч улітку, і раніше не вирізнялася особливим «благоустроєм», чистотою і порядком. Але за останні півроку це стратегічно і транспортно важливе місце (поруч — станція метро та міської електрички) перетворилося на смітник. Після того як частину території, де зараз будують підходи до мосту імені Кирпи, відгородили металевим парканом, усі «торгаші» втіснилися у невеликий «п’ятачок» — між виходом до платформ електрички та виходом iз підземки. Отож масова торгівля тут стала глобальним явищем. Перелік товарів — від чипсів до светрів і домашніх тварин. Але є і таке, що зустрінеш у Києві нечасто. Поруч із ятками з контрабандними цигарками (на торгівлю якими, як уже писала «УМ», міліція не реагує) з’явилася й «новинка зимового сезону» — спиртне на розлив. Скляні пляшки горілки, коньяку та пластикові — із самогоном, стоять на столах торговок поруч із пиріжками. Ціни «демократичні» — від 3 до 10 гривень залежно від напою. П’ють горілку тут же — переважно ті ж будівельники та охоронці, що їдуть на роботу з передмістя. Правоохоронці ж у цьому порушення законодавства... не бачать. А дарма — за законом, «роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їхнiми виробниками, за наявності у них ліцензій». Та й за розпивання спиртного на вулицях передбачено адміністративну відповідальність.