Люди кажуть, що земля українська багата талантами — і не помиляються. Особливо потужний у нашої країни інтелектуальний потенціал. Офіцій­ного рейтинг–листа «найрозумніших» країн світу хоч і не існує, але за опосередкованими ознаками можна припустити: Ук­раїна — серед лідерів. Принаймні у традиційних змаганнях інтелектуалів — шахах — наші співвітчизники утримують провідні позиції. Скажімо, українська чоловіча збірна двічі вигравала шахову Олімпіаду, а обидва її «флагмани» — Василь Іванчук та Руслан Пономарьов — у 2002 році розіграли між собою світову шахову корону.

Як жінки, так і чоловіки, по–різному ставляться до приготування страв: одні люблять творити на кухні, інші — не дуже. Але є день, 8 березня, коли всi представники сильної статі метушаться біля плити, намагаючись догодити своїм кращим половинкам — своїм музам.

На заклик фонду «Велика родина» взяти участь у Конкурсі кінопроектів, присвяченому 200–річчю Тараса Шевченка, відгукнулося 33 учасники. Після першого туру їх залишилося 29. Троє дійшли до фіналу. Остаточний літературний варіант своєї кіноідеї фіналісти мали надати організаторам за два з половиною місяці. У цей дуже стислий термін не вдалося вкластися політологу Андрію Окарі, хоча саме його твір «Тарас Шевченко. Заклинання Дніпра» був фаворитом Конкурсу після другого туру. Тож за перемогу змагалися два Олександри — Гаврош та Денисенко. Призовий фонд міжнародне журі, співголовами якого були кінознавець Любомир Госейко (Франція) та оператор Юрій Гармаш (Україна), вирішило розділити між обома фіналістами: переможець Олександр Денисенко отримав 120 тисяч гривень, володар другої премії Олександр Гаврош — 80 тисяч гривень. «На адресу оргкомітету конкурсу надійшло багато пропозицій, і не тільки тих, які пов’язані з кіно, — розповіла Голова наглядової ради фонду «Велика родина» Віра Ульянченко. — І надалі Фонд буде відкритий для таких пропозицій, ми готові підтримати ідеї вшанування пам’яті Кобзаря, що стосуються театру, образотворчого мистецтва, музики... Також правління Фонду планує звернутися до Президента України з пропозицією оголосити 2014–й рік Роком Тараса Шевченка». А тим часом Олександр Гаврош та Олександр Денисенко розпочинають новий етап своєї Шевченкіани — обоє мають намір згодом представити готовий фільм за власним сценарієм. Не виключені й телевізійні версії...

  Найгучніша серед картин, представлених у Києві упродовж Тижня італійського кіно, — стрічка одного з найвідоміших сучасних італійських постановників Нанні Моретті Habemus Papam. Відповідно до назви («У нас є Папа» — традиційна формула, що оголошує місту і світові, що вибори нового понтифіка успішно завершилися) фільм присвячений життю за лаштунками Ватикану, стурбованого виборами нового Папи. Століттями встановлений порядок йде шкереберть через небувалий інцидент — обраний Папою кардинал жахається високої місії і відмовляється приступати до своїх обов’язків, і в той час, як він усамiтнюється в молитвах, князі церкви намагаються напоумити героя за допомогою психоаналітика–атеїста. На жаль, Моретті, відомий як майстер камерних психологічних драм, не зумів належним чином реалізувати настільки вдячну тему. Зіткнення психоаналітика і світу церкви зводиться до поверхневих комічних епізодів, персонажами виступають десятки практично безликих святих отців, і навіть головний герой, Папа–мимоволі, з усіма своїми душевними метаннями, виписаний настільки невиразно, що до фінальних титрів глядачеві відомо про нього не більше, ніж на початку фільму.

Ідея вшанувати спокусливу деталь жіночого гардероба виникла під час березневого засідання у Чоловічому клубі, що почав функціонувати в обласному центрі. Причому наштовхнула на реалізацію несподіваного задуму не лише весна, а й цілком історична в царині моди обставина. Адже цьогоріч минає пів­століття, як перша у світі жінка вийшла на подіум у міні–спідницi.

Партії «Батьківщина» і «Фронт змін» справді ведуть переговори про формування єдиного списку на парламентські вибори. «Не секрет, що ми ведемо переговори, оскільки впевнені, що чим вища міра об’єднання, тим вищий результат. Вважаю, що для України було б корисніше, аби ми мали єдиний список», — заявив віце–спікер від БЮТ Микола Томенко, перебуваючи у Черкасах.

У відповідь на критичну статтю «Сповзання України», написану п’ятьма міністрами закордонних справ ЄС (від Великої Британії, Швеції, Польщі, Чехії та Німеччини) та надруковану в «Нью–Йорк Таймс», українські дипломати готують свій епістолярій. Текст уже погоджений, підготовлений і днями з’явиться в одній iз впливових газет. Як припускає речник МЗС україни Олег Волошин, в «Інтернешнл Геральд Триб’юн».

Якби вибори до Верховної Ради проводилися в Україні лише за партійними списками, то парламентську більшість сформували б опозиційні (або помірковано опозиційні) сили: «Батьківщина», «Фронт змін», «УДАР» і «Свобода». Про це свідчать результати опитування відразу двох соціологічних контор — Київського міжнародного інституту соціології та соціологічної групи «Рейтинг».