Наступної неділі, якраз у день виборів нового президента ФФУ (вже очевидно, що ним буде донбасівець Анатолій Коньков), відбудеться центральний матч першого кола — «Шахтар» прийматиме «Динамо». У донеччан, крім фактору свого поля, буде перевага в три очки в турнірній таблиці, а також у додатковому відпочинку. Адже на киян ще очікує завтрашній кваліфікаційний двобій Ліги чемпіонів проти менхенгладбахської «Боруссії», тоді як «гірники» потрапили до групового етапу ЛЧ напряму. Минулих вихідних вітчизняні гранди провели «контрольні тренування», без особливих проблем розібравшись із суперниками з низів таблиці.

Після кількох непереконливих поєдинків у чемпіонаті України «Металіст» мусив відбілювати заплямоване реноме на міжнародній арені. Вигравши перший матч в Лізі Європи нового скликання, підопічні Мирона Маркевича, здається, повернули боржок своїм уболівальникам. Цікаво, що переможну ходу на євроарені харків’яни почали на стадіоні, який приймав фінал попереднього розіграшу ЛЄ — «Національ» у Бухаресті. Тамтешнє червоно–біле «Динамо» навіть у більшості виглядало помітно слабшим за «жовто–синіх».

Після важкого двобою в Києві з фаворитами групи — хорватами — чоловіча збірна України поїхала в гості до аутсайдерів–кіпріотів. І хоча підсумок матчу, що відбувся у п’ятницю в Нікосії, навряд чи в когось викликав сумніви ще до початку, легкої курортної прогулянки в наших не вийшло. «Синьо–жовті» таки взяли гору з переконливою різницею в 21 очко, але ще перед заключною 10–хвилинкою їхня перевага вимірювалася всього сімома пунктами, а одного разу навіть скорочувалася до чотирьох.

...Стукіт кінських підков, тихе відлуння дівочого співу, журлива гра кобзи та булькання у казані якогось варива — так зустрічає відвідувачів козацьке селище «Мамаєва Слобода». Минулого четверга там зібралися люди, які носять прізвище славетного козака Мамая, на честь якого свого часу й назвали це етнографічне селище. На перший з’їзд організаторам вдалося зібрати 21 нащадка цього славного роду.

Приклад того, як можна розвивати рідне село без грошей від влади, демонструє село Юшківці Жидачівського району Львівської області. Місцевий ентузіаст Володимир Лагоцький облаш­тував у селі радіо. Звичайний «брехунець», який уже не в кожній хаті можна почути, насправді користується великою популярністю серед людей. Проте з кожним роком радіоточок стає все менше і менше, адже FM–хвилі захоплюють мов­лення. Утiм у селі навіть мобільний зв’язок не всюди «ловить», що вже казати про FM–радіо.

Комусь ця історія може видатися лише однією з дуже багатьох трагедій, що розгортаються на зрізі нашої беззахисності перед фатальністю хвороб i недосконалості медицини. Адже в нашій багатостраждальній країні так багато важко хворих і дітей, і дорослих. Однак випадок Мар’яни Сухар iз Тернопільщини все–таки непересічний і вартий того, щоб про нього дізналося якомога більше людей. Як варті суспільної уваги запитання її мами, адресовані галузі охорони здоров’я України.

Український культурний центр при Бакинському слов’янському університеті було відкрито у жовтні 2001 року. Основним завданням Центру є популяризація української культури в Азербайджані та залучення азербайджанської молоді до вивчення української мови, літератури та історії України. За словами ректора університету Камала Абдуллаєва, якщо нині 28 студентів навчається на перекладачів з української та українознавців, то вже цього навчального року за цими спеціальностями набирають півсотні студентів. «Нині відбувається підвищення інтересу до вивчення української мови, тут немає політики примусової асиміляції на державному рівні. Навпаки, лише сприяння», — підтверджує надзвичайний та повноважний посол України в Республіці Азербайджан Олександр Міщенко.

Паралельно при слов’янському університеті вже 11 років функціонує і українська недільна школа. За ці роки високими гостями центру та школи з України були спікери Верховної Ради Іван Плющ та Володимир Литвин, Президент Віктор Ющенко та його дружина Катерина. І Український культурний центр, і недільну школу очолює уродженка Білої Церкви, а нині громадянка Азербайджану Леся Керімова, яка також є заступником голови новоутвореної громадської організації — Українського конгресу Азербайджану.

Колись Молдавська РСР була однією з «провінцій» Радянського Союзу. І після розпаду СРСР Молдова, здавалося б, успадкувала лише проблеми — слабка економіка, сепаратистьке Придністров’я... Проте за два з гаком десятиріччя незалежності ця нібито проблемна країна зробила величезний крок уперед. І тепер навіть випереджає апріорі значно багатшу (що мало б означати — успішнішу й стабільнішу) Україну на шляху до інтеграції в Європейський Союз. Так принаймні стверджують у приватних розмовах функціонери ЄС. А днями підтвердження успішності євроінтеграційних потуг Молдови де­факто підтвердила й лідер найпотужнішої економіки Євросоюзу — канцлер ФРН Ангела Меркель. Під час офіційного візиту до Кишинева фрау канцлер на спільній прес­конференції з молдавським прем’єр­міністром Володимиром Філатом заявила, що Молдова «успішно проводить демократичні й економічні реформи», «домоглася відчутного прогресу в програмі Європейського Союзу «Східне партнерство» і «має європейську перспективу». Щоправда, Кишиневу ще належить завершити переговори з ЄС щодо угоди про асоціацію, створення зони поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі та лібералізації візового режиму.