За кого голосував би Василь Стус?

За кого голосував би Василь Стус?

Минає 27 рокiв, коли в карцерi табору ВС–389/36 Пермської областi в нiч iз З на 4 вересня помер Василь Стус, вдруге арештований у травнi 1980 року i засуджений до десятирiчного ув’язнення та п’яти рокiв заслання. Незважаючи на протести і вiдмови Стуса, на судi був присутнiй призначений КДБ захисником адвокат Медведчук, який у своїй промовi сказав, що всi злочини Стуса заслуговують на покарання...

Урок для дорослих

Урок для дорослих

Напередодні нового навчального року в батьків першокласників вистачає звичних для такого відповідального моменту клопотів та хвилювань. Той же форс–мажор, про який мамам і татусям першачків Кременчуцької загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів оголосили за лічені дні до Першовересня, буквально приголомшив їх. Ще б пак! Ішлося ж про те, що замість запланованих раніше двох класів з українською мовою навчання буде тільки один. І ще один російськомовний. Такий паритет не влаштовував не лише за мовною ознакою. Обіцяли ж їм два повноцінних «українських» класи з належними умовами для навчання. Водночас батьки згадували: при наборі саме в такі класи записали 44 дитини. Отже, в кожному з них щодня сідатимуть за парти більше двадцяти школяриків. За умов, коли навантаження на них збільшується (згадаймо хоча б про «помолодшання» такого непростого навчального предмета, як іноземна мова), а програми ускладнюються, таке кількісне наповнення видавалося ледь не оптимальним для звичайної школи варіантом. Однак тепер батькам пропонували зовсім інше...

У Шевченка малюнки чи рисунки?

Як би нинішні можновладці не агітували за «язик», більшість українців хочуть досконало знати рідну мову. Читачка «України молодої» М. Єпішева з Донецька попросила розібратися з деякими складнощами вживання слів. На її запитання ми попросили відповісти Анатолія Капелюшного, кандидата філологічних наук, доцента кафедри мови засобів масової інформації Львівського національного університету імені Івана Франка.

Плід у Янтарі

Плід у Янтарі

28–річна американська модель Ембер Роуз — одна з улюблениць жовтої преси. І навіть не стільки через екстравагантну поведінку, скільки завдяки своїй нібито далекій від модельних стандартів фігурі та зачісці. На відміну від анорексичних манекенниць, у Ембер є за що потриматися — пишні стегна, великі груди… І при цьому тонка талія — ідеал жіночої фігури! Причому так вважають і у глянцевих журналах, тож на заробітки дівчина не скаржиться — її фото користуються великою популярністю. А стрижка «під нуль», яка Роуз дуже личить, разом із бурштиновим кольором волосся (її ім’я з англійської мови перекладається як «янтар») додає особливого шарму.

Зустрічають по одежині…

Російських туристів визнали такими, що вдягаються з найгіршим смаком порівняно з іншими подорожувальниками з усієї Європи. Про це свідчать дані опитування, проведеного за ініціативою інтернет–сервісу з пошуку авіаквитків Skyscanner у Франції, Нідерландах, Італії, Іспанії, Швеції, Данії та деяких інших країнах ЄС.

Цар, той, що цариця

Цар, той, що цариця

«Цариця Тамара користується в Грузії незаперечною популярністю. Вона була сучасницею Людовика Святого і, як і він, але успішніше за нього, вела запеклу боротьбу з мусульманами, — пояснював французьким читачам у своєму подорожньому журналі «Кавказ» Александр Дюма–старший і провадив далі. — На кшталт того, як у Нормандії всі давні замки вважаються замками Роберта Диявола, у Грузії всі давні замки пов’язують із ім’ям цариці Тамари. Отже, в її володіннях, напевно, півтори сотні замків, що слугують сьогодні — якому би царю, цариці чи князю вони не належали до того — житлом для орлів та шакалів. Але варто відзначити, що всі вони стоять у мальовничих місцях й чудово розташовані. Я всюди шукав і в усіх випитував якусь історію про царицю Тамару, але нічого не зміг знайти, окрім нечітких переказів та одного вірша Лермонтова. А от замки цариці Тамари я знаходив на кожній версті».

Відомо, що за розум, витримку, успішну внутрішню та зовнішню політику правительку Грузії Тамару возвеличили титулом «мепе», тобто цар. Сучасного іноземного туриста такий гендерний розклад неймовірно бентежить, й англомовний переклад king Tamar вони сприймають за помилку. Конфузів, пов’язаних із житієм цариці, чимало, незважаючи на те, що сьогодні ми володіємо значно більшою кількістю джерел про легендарну грузинку, ніж цитований на початку статті Дюма під час своєї кавказької подорожі у 1858 році. У матеріалі про містечко Степанцмінда (Казбегі) — номер «УМ» за 13 червня — уже йшлося про те, що мало не кожен другий замок у Грузії народ пов’язує із Тамарою. Там же була коротка розвідка про джерела, що могли надихнути Лермонтова на написання вірша «Тамара», присвяченого фортеці в Дар’яльській ущелині. Як правило, у таких переказах вигадка надійно перекриває чи й взагалі заміняє вірогідність факту. Тому в даному матеріалі вирішено представити ті місця в Грузії, де точно ступала нога цариці, й відвідавши які, переконуєшся, що Тамара була цілком реальною людиною, а не ефемерною небожителькою, навіть якщо церква й канонізувала її.

Крилаті леви знайшли перших власників

Крилаті леви знайшли перших власників

Цьогорічний кінофорум на острові Лідо вирізняється не лише керівництвом (нагадаємо, Марка Мюллера на посту директора Венеціанського фестивалю змінив Альберто Барбера), а й конкурсною програмою, до якої увійшли авторські та експериментальні стрічки.

Черга до «Нормандії»

Виставка «Нормандія у живописі», привезена з півночі Франції, вже в перший день експозиції викликала в Києві чималий ажіотаж. Як уже писала «УМ», серед 57 відібраних дирекцією колекції для презентації у стінах Національного художнього музею в Києві робіт — полотна видатних французьких художників ХІХ Клода Моне, Огюста Ренуара, Теодора Жеріко, Ежена Будена, Еміля Коро, а також менш відомих, але не менш значимих живописців. «Ці художники фактично створили світ імпресіонізму, — розповідає директор виставки та головний хранитель Палацу образотворчих мистецтв міста Лілль Ален Тап’є, — кожна робота — наче маленький живий музей. Ці картини, невеликі за своїми розмірами, є ескізами до тих, які можна було б побачити у салонах. А ескізи — це щось більш безпосереднє, більш дике. Тож те, що ми показуємо їх публіці, дозволяє краще зрозуміти історію живопису».