Шановна редакціє «України молодої», більше 10 років передплачую вашу газету. Я пенсіонер, дитина війни, ветеран праці. Спочатку мені хотілося б подякувати вашим працівникам за чуйне ставлення до своїх читачів. Мені доводилося тричі звертатися з різних питань до вашої редакції, відповідь була миттєвою.

Нас, українців, знову ставлять перед фактом, що наші керманичі від розвалу України не відмовилися. Вони знову затіяли злочинну децентралізацію села. Що значить село для України — це джерело мови, культури, традицій, це історія.

Шановна редакціє газети «Україна молода»! Я — постійний читач газети вже багато років, тому прошу опублікувати мого листа про те, як мене (та й усіх клієнтів) обслуговує «Укртелеком». Я живу в обласному центрі — Тернополі.

Шановний пане Арсенію, Ви в унісон із Президентом задекларували децентралізацію влади, маючи намір передати всі повноваження і відповідальність місцевим органам влади, котрі повинні наповнювати місцеві бюджети і з яких мають відраховувати певний відсоток на утримання державних інституцій.

«Ну що, пане політологу, — доскіпуються завсідники генделика, забиваючи «козла», — чи є якась надія приборкати державну смуту?» — «Та Бог святий його знає», — мимрю собі під ніс, замість задерукуватого: «А що ви для цього зробили?».

Прочитав у вашій газеті статтю «Позов заради життя». Добре вивчили це задобрення громадськості тільки для того, щоб ненависники України повернулись до влади, ті, хто й утворив сьогоднішній державний безлад.

Верховна Рада 8-го скликання є найбільш українською та найдемократичнішою за роки незалежності, вона відображає зміни у свідомості людей після Революції гідності. До Ради прийшли борці Майдану, загартовані воїни Визвольної війни проти путінської Росії, безстрашні журналісти.