Цьогоріч Львівський національний університет імен Івана Франка святкує своє 350–річчя. За такий поважний вік виш прожив і побачив чимало. Про його значення та досягнення «Україні молодій» розповідає ректор ЛНУ ім. Івана Франка Іван Вакарчук.
У кабінеті В’ячеслава Брюховецького, почесного президента Національного унiверситету «Києво–Могилянська академія», дуже багато книжок, а на столі для нарад — велетенський келих, наповнений корками з–під вина. «Це для того, щоб шокувати відвідувачів», — посміхається пан В’ячеслав.
У «могилянців» уже найближчими днями буде привід наповнити той келих черговою порцією корків — академія відзначатиме 20–річчя свого відновлення. 19 вересня 1991 року вийшло розпорядження Голови Верховної Ради, з якого почалося відродження Києво–Могилянської академії і нова сторінка в історії української вищої школи.
Про те, як це відбувалося, чого вдалося досягти «могилянцям» і чого вони ще прагнуть, говоримо із В’ячеславом Брюховецьким.
Зустріла якось свою давню приятельку, цікавлюся, як справи. «Та от, перевела сина в іншу школу. Не знайшов спільної мови з однокласниками...». Вітю я знаю як скромного та тихого хлопчика, відмінника. Що ж сталося? П’ятеро йолопів із класу зробили хлопця об’єктом знущань. Почалося все ще в молодших класах, спочатку над Вітею кепкували, потім почастішали різноманітні капості — то портфель заховають, то зошита порвуть, а якось навіть куртку в роздягальні порізали. Звертання до вчителів і директора результатів не дали — однокласники стали обережніші, все робили потай, тож спіймати на гарячому кривдників не вдавалося... Ця історія пригадалася під час прес–конференції «Дідівщина в школі», де фахівці розповіли, якою є ситуація з насильством у наших навчальних закладах і як із цим боротися.
Повернути російську мову в дошкільні та навчальні заклади — саме таку мету переслідує правозахисний громадський рух «Російськомовна Україна» інформує, очільником якого є нардеп від Партії регіонів Вадим Колесніченко. Як розповів останній в інформагенції УНІАН, їхня організація підтримуватиме російськомовних батьків, які хочуть створювати в дитсадочках групи, де навчання будуть проводити рідною для дітей російською мовою. Для відкриття такої групи необхідно лише... п’ять заяв від батьків малюків. Це, підкреслив пан Колесніченко, не суперечить демократичному українському законодавству й відповідає рекомендаціям Європейської хартії регіональних мов або мов національних меншин.
Сьогодні у селі Шепелівка, що на Полтавщині, перший дзвоник пролунає для 28 дітей. І звучатиме він на подвір’ї рідної сільської школи. Хоча ще пару місяців тому доля цього навчального закладу була вельми нерайдужною. Його, як і ще чотири школи Глобинського району, було вирішено закрити. Мабуть, так воно і сталося б. Слово Просвітидрукує. Але світ не без добрих людей...
Уже шосте десятиліття в столиці Великої Британії діє суботня школа українознавства ім. Пресвятої Діви Марії. Незалежно від того, який статус у світовому політичному просторі займає Україна і якою мовою викладають у її власних школах, цей маленький осередок українства все далі розвивається.
Напередодні 1 вересня у Києві офіційно презентували нові підручники, за якими вчитимуться одинадцятикласники. Зпоміж свіжовіддрукованих навчальних видань із правознавства, фізики чи географії найбільший резонанс викликала презентація підручників з історії України для 11го класу. Адже в експертів та журналістів до нового посібника є чимало запитань: автори повернули до навчального курсу термін «Велика Вітчизняна війна», суттєво скоротили відомості про діяльність ОУН та УПА (не забувши натякнути на «прислужників окупантів»). Немає у підручнику відтепер і поняття «Помаранчева революція».
Стан підготовки шкіл до нового навчального року, судячи з промовистих заяв влади, влучно схарактеризував Лесь Подерв’янський — «зростав процент жирів у маслі». Так скептично оцінив гучні месиджі Міністерства освіти, молоді і спорту ексчиновник МОНу, а нині голова правління Центру освітнього моніторингу Павло Полянський. Справді, дітям і батькам обіцяють, що нові підручники в школах будуть вчасно, вчителям надають оптимізму розмови про підвищену заробітну плату. Але чи так воно насправді?
Цьогорічна вступна кампанія була зовсім несхожою на попередні: вступників було настільки мало, що деякі виші узагалі не дочекалися жодного абітурієнта на своєму порозі. Але навіть за таких умов вступникам і їхнім батькам довелося похвилюватися. Адже вступна кампанія, «удосконалена» нововведеннями Міносвіти, втратила свою прозорість, яку в минулі роки їй гарантувало ЗНО.
«Україна молода» продовжує спiльний проект iз Першим Нацiональним до 20–ї рiчницi Незалежностi України, присвячений визначним постатям новiтньої iсторiї нашої держави. Наш сьогоднiшнiй герой — Василь Стус.
