Усі три збірки віршів цих, начебто несхожих між собою авторів, — немов міні–енциклопедії ра­дян­ського і пострадянського буття, в якому грайливе минуле змішалося з шипучою піною новомодних стилів. Утім, хай там як, але путівники з новітньої історії, сповнені пташиною мовою високої поезії, — явище не рідкісне, але зникаюче. Оскільки нині більш актуальна синхронність із жаргоном епохи, а не екзотична «хроніка лі­верної ковбаси», як у збірці художника Володимира Старикова, де життя проживається за «мапами контурними в плацкартному».

Літераторка і співачка Ірена Карпа разом із музикантами зі свого гурту QARPA почала записувати дев’ятий студійний альбом. Перша пісня платівки вже готова. Трек має назву «Тахікардія», слова належать львівському письменнику Юрію Іздрику.

У дитячому відділенні Національного інституту раку (НІР) відбулося маленьке свято. В центральному холі лунала музика: малеча разом із батьками і лікарями зібралися на концерт. У гості завітали співачка, віце–президент агентства «Територія А», заслужена артистка України Анжеліка Рудницька та скрипаль–віртуоз, лауреат міжнародних конкурсів, засновник гурту PapaDuke Василь Попадюк iз Канади. Міні–концерт присвятили презентації унікального комплексу хірургічних інструментів, з допомогою яких встановлюють ендопротези дітям з онкологічними захворюваннями кісток та суглобів кінцівок. Цю «чудо–валізку», як її ще називають лікарі, НІР подарував благодійний фонд Рiната Ахметова «Розвиток України».

Школа для хворих на цукровий діабет, яка до Всесвітнього дня боротьби з діабетом уперше відчинила свої двері в столиці, — сьомий заклад такого плану в Києві. Школа відкрита в рамках державної цільової програми «Цукровий діабет» на 2009—2013 роки і діятиме на базі поліклініки №3 Шевченківського району столиці — одного з центральних і найбільш густонаселених районів Києва. Вісім тисяч жителів цього району хворіють на діабет, 1300 iз них потребують щоденних ін’єкцій інсуліну. Загалом у столиці, за словами головного позаштатного ендокринолога Києва Ксенії Замолотової, близько 80 тисяч киян нездужають на цукровий діабет, 12 тисяч iз них — інсулінозалежні. До кінця наступного року подібних закладів буде десять: школи медико–соціальної адаптації обіцяють відкрити у Солом’янському, Дарницькому й Оболонському районах Києва. За словами начальника Головного управління охорони здоров’я КМДА Віталія Мохарєва, міська влада у співпраці з Київським благодійним фондом «Діабетик» сподівається створити в місті таку кількість шкіл, які територіально будуть доступні всім киянам.

Навіть на інтуїтивному рівні майже кожна мама розуміє, що її дитині не варто давати їсти яскравого кольору цукерки, печиво і пити солодкі напої, яких так багато на полицях крамниць. Бо у більшості випадків яскраво–ядучий колір — це ознака того, що в продукті багато синтетичних барвників. Про особливу небезпеку окремих фарбників для дітей свідчать і результати наукових досліджень. Більше того, існують рішення європейських інституцій про те, що виробники зобов’язані попереджати споживачів про можливу небезпеку для малюків. А в наших магазинах є безліч товарів вітчизняного і російського виробництва, які батьки преспокійно купують своїм дітям, не підозрюючи, що наслідки від цього можуть бути плачевними.

Усі добре знають, що у магазинних соках більше фруктової складової, ніж води. Втім якщо вибирати між штучно зафарбованою й ароматизованою водою, то перевагу краще віддати саме нек­тарам — напоям із відчутною часткою соку натурального чи концентрованого або пюре. Які з них найкращі — можна дізнатися з дослідження семи мультифруктових нектарів, що провели спеціалісти Центру незалежних споживчих експертиз «Тест».

Ідея створити театр у селищі Жуковського (по–народному просто «Жуки») і через п’ять років здається божевільною: по один бік тут закінчується типовий харківський житловий масив, а з іншого — починається чистісіньке поле, обрамлене на далекому горизонті кількома самотніми тополями. Але театральний народ, спраглий до чесних постановок, регулярно заповнює усі сорок шість місць­ невеликого камерного залу, де господарі нерідко змушені виставляти і ряд приставних стільців. Ольга та Дмитро Тернові — режисер і продюсер «Театру на Жуках» (а за сумісництвом — ще й актори) — кажуть, що в реалізації найфантастичніших ідей їм допомагає неймовірний збіг обставин.

За кілька днів — 20 листопада — набирає чинності новий Кримінальний процесуальний кодекс (КПК), який повністю змінює судову та слідчу процедуру в країні. Ухвалений Верховною Радою о четвертій ранку 13 квітня, після пришвидшеного опрацювання понад 3700 правок, він викликав чимало запитань у громадськості, яка закликала Президента не підписувати закон через порушення процедури його ухвалення. Але глава держави не дослухався, тож новий КПК таки запроваджується через півроку після автографа Януковича. Позавчора влада навіть провела координаційну нараду із силовиками з метою «звірити годинники» щодо подальшої «боротьби з корупцією і злочинністю в умовах реформування кримінально–процесуального законодавства». На адресу нового КПК від Президента, керівників Генпрокуратури, МВС, СБУ, ДПСУ, Держмитслужби, Мін’юсту, Верховного Суду і Вищого спеціалізованого суду лунала лише хвала. Тоді як в середовищі незалежних експертів і правників застерігають: кодекс лише імітує реформування кримінальної юстиції, а небезпека його комерціалізації дуже велика.

Після шести місяців, проведених на лікарняному ліжку, дівчина заново навчається радіти життю і щодня робить спеціальну гімнастику для реабілітації. У загальній складності Саша перенесла п’ять оперативних втручань. Одне з них — складна і дуже болюча операція на зламаній щелепі. У нижню частину обличчя Олександри вставили спеціальні скоби і фіксатори.

Пане генерале! Дещо здивований вашою увагою! Бо досі з вашою просовдепівською організацією я не мав жодних справ. А тут — лист! Напередодні виборів! На фiрменному бланку! І, до речі — не одному мені!