Дитинство під кулями

Майже півсотні вихованців Артемівського спеціалізованого будинку дитини довелося евакуювати до Харкова. Рішення про негайний переїзд прийняла Донецька обласна адміністрація одразу після того, як 13 лютого місто з «градів» обстріляли терористи.

«Партизани» — на вихід!

Учора співробітники СБУ затримали 34-річного диверсанта, який восени минулого року брав участь у теракті, влаштованому так званими «Харківськими партизанами» у рок-пабі «Стіна». Він також підозрюється в організації вибуху мосту біля клубу «Бразилія» і закладанні вибухового пристрою поблизу заводу імені Малишева. При обшуку у зловмисника правоохоронці вилучили кілька автоматів Калашникова, гранатомет, корпуси осколкових мін, сумку з гранатами.

ДІЯ і протиДІЯ

За сумною статистикою, із наближенням вихідних зростає ризик нових вибухів в «облюбованих» терористами Харкові та Одесі. На жаль, ці вихідні стали лише черговим підтвердженням. Учора нічний теракт стався у центрі Харкова по вулиці Отакара Яроша, 18.

Катюзі — по заслузі

Учора районний Дзержинський суд Харкова поставив крапку у справі медсестри з Чугуєва, яка у квітні минулого року жорстоко побила на східцях метро тяжко пораненого майданівця Володимира Силевича. «Суд вирішив, що докази обвинувачення повністю доводять провину громадянки Воржеїнової, — повідомила прес-секретар Харківської обласної прокуратури Вікторія Дубовик, — та присудив покарання у вигляді півтора року обмеження волі».

«Ми не за це стояли на Майдані»?

«Ми не за це стояли на Майдані»?

Чергове судове засідання, де розглядали справу Ольги Воржеїнової, завершилося повною несподіванкою. Жінка, яка навесні минулого року стала «зіркою інтернету» через кадри, де вона осатаніло б’є на сходах метро учасника Євромайдану Володимира Силевича (останній ледве вижив після тяжкої травми голови), категорично не визнала своєї вини. Більше того, жінка так захопилася своїм ораторським мистецтвом, що кинула у зал фактично сакральну фразу: «Ми не за це стояли на Майдані!».

Від «червоної» України нікуди не дінешся

Від «червоної» України нікуди не дінешся

За СРСР компартійні кадри на Прикарпатті, яке «завинило» перед радянською владою непримиренним рухом опору в післявоєнні роки, будь-що намагалися «прогнутися» перед Кремлем. І якось знайшли розкішний привід. Хтось із метких дослідників краю підказав, що в містечку Болехів по вулиці Шевченка, 29 упродовж серпня 1944-го перебував начальник політвідділу 18-ї армії, майбутній генсек Леонід Ілліч Брежнєв.

Весна не за горами

Учора бабак-синоптик Тимко ІІ, що проживає на біологічній станції у Гайдарах, не побачив власну тінь. Це, незважаючи на похмурий день, — дуже добра новина, бо обіцяє ранню весну. За словами хранителя слобідського віщуна, професора Харківського національного університету імені В. Каразіна Віктора Токарського, байбаче сімейство через теплий січень прокинулося задовго до того, як Тимка ІІ приїхали будити для прогнозу. А це означає, що тепло в Україну прийде вже через шість тижнів, хоча лютий місяць іще трохи покусає наші носи по-справжньому зимовим морозцем.

Хата «від фрау Меркель»

На околиці Харкова з’явилося перше модульне містечко, що отримало назву транзитних будиночків «від фрау Меркель», оскільки зведені вони завдяки німецькому благодійному проекту. На досить компактній території перших мешканців прийняли сто житлових модулів, три гуртожитки, господарський вузол та адміністративний блок.

Ловля «на живця»

Харків’янин Роман Олексенко вирішив повторити експеримент землячки-волонтера, яка недавно пройшлася у багатолюдних місцях iз гранатометом на плечі й лишилася непоміченою навіть міліціонерами. Але, на відміну від своєї попередниці, молодий чоловік перевірив на пильність не перехожих, а правоохоронців, що стережуть місто на в’їзних блокпостах.

Упокорення системою

Упокорення системою

Це інтерв’ю можна сміливо розмістити під рубрикою «Схід і Захід разом», оскільки його герой зателефонував до редакції після того, як у номері за 15 січня прочитав статтю своєї львівської колеги. Підтримати її ініціативи він вирішив тому, що вірить у силу колективного прагнення змінити змертвілу систему освітянської галузі на більш демократичну і живу.