Мабуть, за роки незалежності українському селу ще не було так важко, як цьогоріч. Убиває не так неврожай, як абсурдність ситуації: якщо пшениця не вродила, то її мало і ціна «зашкалює» за 1000 гривень за тонну, а якщо, приміром, соняшник чи буряки дали непоганий урожай або на кабанчиках наросло добряче сало, то прибутки падають удвічі. Кабмін тільки розводить руками: «Ти ба, хто б міг подумати?! Але ж соняшник ще не подешевшав до 500 гривень за тонну, то ми в ситуацію і не втручаємося». Постарайтеся, зрозумійте урядовців і почекайте, поки ціни впадуть ще. Словом, на тлі пасивності виконавчої влади центр аграрного «тяжіння» переноситься «під купол» до законодавців. «УМ» подумала і запропонувала співпрацю голові аграрного комітету Верховної Ради Іванові Томичу, який відтепер двічі на місяць ділитимиться з «УМ»ом парламентськими новинами і відповідатиме на запитання читачів — звичайно, якщо такі будуть.