Фуражем — по яйцях

16.10.2003
Фуражем — по яйцях

(Михайлини СКОРИК)

      За даними Державного управління контролю за цінами в Чернігівській області, курячі яйця на ринках облцентру щотижня дорожчають на 10 копійок. «Зараз середня ціна десятка яєць підскочила до 3,48 гривні проти 1,98, як це було у травні. Нескладно порахувати, що ціни з травня зросли на 75 відсотків», — говорить Ольга Хоблова, начальник відділу контролю цін на ринках продовольства управління. Як пояснюють у Чернігові, ціни на яйця спочатку підняли великі виробники, а згодом за ними «потягнулися» й стихiйнi торговцi.

      Красномовний приклад — ситуація на птахофабриці «Снов» у райцентрі Щорс. Тут яйця молодих курей продають по 2,40 гривні за десяток — удвічі дорожче, ніж у травні. При цьому виробники запевняють, що така ціна — демпінгова, бо собівартість їхнього товару ще вища. Причина — подорожчання комбікормів. «Тонна комбікорму сьогодні коштує 1300 гривень. За такої ціни на корми неможливо продавати яйця по півтори-дві гривні за десяток», — стверджує Микола Бобровник, директор птахопідприємства «Снов». За його словами, для того, щоб птахівники вижили, треба продавати десяток по 3 гривні 20 копійок. Однак хто за такі гроші купуватиме «яєчню», резонно розмірковує керівник. «От ми й продаємо за безцінь — і то беруть погано», — визнає чернігівець, бідкаючись, що зараз на складах підприємства накопичився семиденний збір яєць — 200 тисяч штук.

      Комбікорм — це вісімдесят відсотків собівартості кінцевого продукту. І лише 20 відсотків від ціни ідуть на зарплатню птахівників та проплату за енергоносії. Проблеми у птахівників почалися у травні — тоді корми лише починали дорожчати. Але вже у липні вони підскочили в ціні удвічі — до 1300 гривень за тонну. Власники птахофабрик сподівалися, що ситуація покращиться після нового врожаю, проте й нині головна складова комбікорму — фуражна пшениця — коштує 1000 гривень за тонну. Утричі дорожче, ніж торік.

      Зменшення попиту на дорогі яйця не дає можливості заощадити на кормах, адже курей чимось годувати треба. Причому щодня. На птахофермі «Снов» харчів для наявного поголів'я залишилося в обріз. Якщо найближчими днями керівник підприємства не знайде кошти на придбання комбікорму, 40 тисяч курей чекатиме голодна смерть. І шлях — до ями на могильнику. Пустити їх під ніж також неможливо —  у районі немає цеху для забою птиці. А в бюджеті Чернігівщини не передбачено жодних коштів на підтримку птахівництва.

      «Грошей на дотації у нас зараз немає», — говорить Микола Колесников, заступник начальника Головного управління сільського господарства та продовольства Чернігівської області. Усе, на що спромоглася місцева влада, — закласти 2 мільйони гривень на здешевлення продовольчого зерна. «Про фуражне поки не йдеться», — додають в облсільгоспуправлінні. Збити ціни на комбікорм може лише фуражна кукурудза, однак ще не закінчили збирати і невідомо, наскільки успішно закінчать.

      Птахівництво — не єдина галузь, яка страждає від високих цін на фураж і, відповідно, на комбікорми. З часом вони вдарять і по інших споживачах комбікорму, отож неважко спрогнозувати критичну ситуацію, з якою зіткнеться м'ясо-молочна промисловість. Єдина надія — на більш гнучкий до зовнішніх коливань приватний сектор, який навчився виживати за найскладніших умов, без жодної державної підтримки. Але й тут усі надії на господарства — невідомо, чи зможуть керівники розрахуватися з людьми за паї, а нерозрахунок, знову ж таки, означає брак корму для поросят і птиці.

  • І хліб, і до хліба

    Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>

  • Японський трактор у лізинг

    Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>

  • Аграрна арифметика

    Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>

  • Наша риба впіймала шхуну

    Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>

  • Росіяни хочуть солі?..

    Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>