Якщо вистава народжується не з п’єси, а з роману чи повісті — у програмці ми обов’язково зустрінемо пояснення «інсценізація» або, принаймні, «за мотивами». А коли драматургічний матеріал «проріс» з невеличкого оповідання на одну–дві сторінки, тут, напевне, потрібно віднайти іншу термінологію. Свою п’єсу «Очі блакитного собаки» харківський драматург Кіра Малініна написала за однойменним твором Габріеля Гарсія Маркеса, обсяг якого — дві третини цієї шпальти. «Ця вистава — навіть не за мотивами, а за настроєм Маркеса», — запропонував свій варіант жанрового пояснення режисер Андрій Білоус. І зізнався, що вперше побачив сценічну версію «Очей...» на цьогорічному фестивалі молодої режисури у Білій Церкві. А, очоливши Молодий, вирішив вписати цю історію до постійного репертуару театру, запросивши того ж Антона Романова з Сімферополя, робота якого була справді однією з найцікавіших на фестивалі.

Коли в Будинку літераторів збирається юрба письменників, можна сміливо припустити — відбувається презентація книги. Так сталося і цього разу. У програмі вечора представили поетичну збірку Алли Топчій «Батурин». Заодно переглянули телепередачу Лесі Оленівської «Батуринські письмена», також виступили письменники та бандуристи.

Новообрані українські депутати покладаються на «магію цифр». Перше засідання Верховної Ради VII скликання вони призначили на 12.12.12 — тобто 12 грудня. Про це повідомив лідер фракції Партії регіонів Олександр Єфремов після вчорашнього засідання робочої групи з підготовки роботи нової ВР. Раніше голова групи, нинішній спікер Володимир Литвин припускав, що новий парламент стартує не лише 12–го числа, а ще й о 12–й годині дня.

Більшість сайтів центральних органів виконавчої влади не містить повної інформації про витрачання бюджетних коштів. Такого висновку дійшли експерти Інституту розвитку регіональної преси (ІРРП), які провели моніторинг 56 відповідних інтернет–сторінок, оцінили їх повноту, актуальність і навігаційну доступність за 224 параметрами та склали рейтинг відкритості для громадян.

Аж через місяць після дня голосування громадські організації «Соціологічна служба «Центр політдосліджень» та обласний осередок Комітету виборців України» наважились оприлюднити власний аналіз того, наскільки об’єктивним було волевиявлення донеччан. З одного боку — «потяг уже пішов», переможці від Донеччини на виборчих перегонах, до речі, заздалегідь прогнозовані, встигли отримати депутатські «корочки» та приглядають собі затишні місця в сесійній залі ВР. З іншого — як твердили організатори нинішньої прес–конференції, для того, аби виявити аномальні відхилення в результатах голосування, що можуть свідчити про порушення закону, довелося використовувати методи математичного аналізу, тонкий апарат сучасної соціології. А останнє потребує часу.

Моя покiйна мати, Царство їй небесне, не вмiла писати й читати (1900 р. н.), та знала стiльки прислiв’їв i приказок, що на кожну сiльську подiю миттєво реагувала народним висловом. Можливо, щось передалося й менi, бо на всi знаковi подiї, особливо полiтичнi, реагую невимушено й миттєво однiєю з почутих вiд матерi мудрощiв. Отож i подумав про те, як би зреагувала моя мати на закон про референдум, прийнятий зловонним парламентом наприкiнцi його каденцiї? Упевнений — прислiв’ям: «Сказав — мов у калюжу перднув»...

Завод на моїй рiднiй малiй батькiвщинi вистояв революцiйнi битви, пережив вiйну. Навiть при нiмцях вiн працював. Вистояв 20 рокiв пiсля розпаду СРСР. А тепер не встояв — вiд яничар i манкуртiв своєї землi.

У моїй колекцiї — близько 600 різновидів овочевих, квіткових і лікарських рослин, але одне з почесних місць займає найдивніший і малопоширений гарбуз — фіголистяний (правильна назва — Фіцефалія). Батьківщина його — тропічна Америка, але і у нас ця рослина дає прекрасні врожаї і почувається, як удома.

На мотив відомої української народної пісні