Про розрив Володимира Кличка з американською актрисою Хейден Панеттьєрі, здається, шкодували всі — і прихильники кожного із зіркової парочки, і їхні сім’ї, і журналісти. Дуже вже колоритно виглядали разом ці двоє — величезний Володимир і крихітна Хейден, нижча за боксера більш ніж на півметра. Рідні чемпіона світу зізнавалися в коментарях, що дуже полюбили добру та привітну актрису і, судячи з усього, охоче прийняли б її в родину. Але, на жаль, після дворічного роману в травні 2011 року Хейден із Володею розійшлися.

У райцентрі Чебаркуль Челябінської області прагнуть отримати комерційну вигоду із всесвітньої популярності, яку місто здобуло після падіння метеорита 17 лютого.

Запитуйте в магазинах Росії! Нова партія уламків челябінського метеорита, зроблено в Китаї.

23 лютого — саме в цей день з 1999 року в Україні відзначається День захисника Вітчизни. Тоді Президент Леонід Кучма на прохання й досі не відомих громадян та громадських організацій встановив відзначати новостворене державне свято у пріснопам’ятний iз часів СРСР день Червоної (Радянської) армії. Тiєї самої, що у 1918 році розстріляла захисників Крут, яких нещодавно вся країна і особисто Прем’єр–міністр Микола Азаров поминали 29 січня. Тiєї самої, що у 1920 році здійснила агресію на територію суверенної, визнаної Росією та Європою Української Народної Республіки, прапор та герб якої нині є нашими офіційними символами. Тiєї самої, що знищила УНР як державу, закріпивши своїми багнетами 70–річне панування на окупованій території комуністичного режиму, що обійшовся українському народу в мільйони жертв.

Тож чи варто 23 лютого в Україні відзначати свято захисника Вітчизни? «УМ» ініціює дискусію на цю тему.

Уже місяць будь–які новини, дотичні до «оскарівської» теми, американські медіа подають щедро і під різними кутами зору. Зараз «лінія фронту» підійшла впритул, і частка рекламних телероликів–номінантів на ключові нагороди (кращий фільм, кращий режисер тощо) критично збільшилася, деякі з них перетворилися на півгодинні промозвіти. У фешн–оглядах звертаються до найвдаліших та найпровальніших зіркових луків на червоній доріжці попередніх років та прогнозів, сукню від якого кутюр’є та чи інша актриса «вдягне» у неділю, 24 лютого, на 85–ту церемонію вручення «Оскарів». Від думки, скільки грошей вкладено в цю індустрію, стає гаряче! Тож чи можна засуджувати дещо наївне бажання обивателів на власні очі побачити шик і блиск цього найпопулярнішого у світі ярмарку марнославства? Щоправда, з роками наблизитися до «дядька Оскара» стає не так просто.

На цьому тижні в партії «Наша Україна» стартувала перереєстрація. «Відмашку» для з’ясування реальної кількості членів політичної сили по всій Україні дало вівторкове рішення президії партії. Завтра, в день народження лідера «Нашої України» Віктора Ющенка, партія проводить iще й позачергове засідання політради, яке має остаточно закріпити легітимність останніх «нашоукраїнських» рішень, включно зі зняттям із посади попереднього голови політради Сергія Бондарчука за розкольницьку діяльність. Утім напередодні цих подій Президент України 2005—2010 років в інтерв’ю «Україні молодій» волів говорити в першу чергу не про партійні проблеми (які поступово вирішуються), а про питання політичного порядку денного для України. Зокрема, про шанс нашої держави отримати в цьому році асоційоване членство в Євросоюзі, яким так важливо скористатися і не згаяти через внутрішньополітичні протистояння влади і опозиції. Тож не випадково, що сьогодні, за кілька днів до самiту Україна—ЄС, третій Президент України Віктор Ющенко полетів до Брюсселя, щоб обговорити питання європейських перспектив для України з очільниками Євросоюзу, в тому числі — з президентом Європейської Комісії Жозе Мануелем Баррозу.

Якщо вірити, що на дітях геніїв природа відпочиває, то творча династія Стеценків — категоричний виняток із цього правила. Протягом чотирьох поколінь у цій родині народжуються талановиті композитори й музиканти. Улюбленим інструментом Стеценків є скрипка, тож поява в програмі концерту «Скрипковий всесвіт», організованого нещодавно Національною радіокомпанією України, імені відомого скрипаля і композитора Кирила Стеценка нікого не здивувала. Інтриги додало інше — разом iз Кирилом на сцену вийшла його 14–річна донька Ксеня, яка уже є дипломантом і лауреатом кількох престижних міжнародних конкурсів. На сцені столичного Будинку звукозапису дівчина разом з батьком виконала першу частину концерту ре–мінор Баха для двох скрипок з оркестром. Скориставшись нагодою, «УМ» запросила родинний дует для ближчого знайомства.

Учора у Мамаєвій Слободі відбувся один iз найкращих уроків народознавства, на яких мені вдалося побувати. Урок було присвячено репресованій у 1933 році літері «ґ». Директор Слободи козак Лемушківського куреня Костянтин Олійник — колоритний чоловік з оселедцем, кульчиком у лівому вусі та шаблею при боці — розповів учням київських шкіл про те, що українська мова існувала ще тисячу років тому. «Якщо ти знаєш українську, тобі буде легше зрозуміти і чеську, й болгарську, й польську мови, ніж якщо ти знаєш лише російську», — переконував він.

До річниці від дня народження Джеймса Мейса (18 лютого історику виповнився б 61 рік) у Національному музеї «Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні» відбулася лекція, присвячена життю та діяльності дослідника. Логічним продовженням екскурсу сторінками його біографії став показ документального фільму «Джеймс Мейс — серце віддане Україні». Відомий американський політолог, доктор історичних наук упродовж кількох десятиліть у своїх наукових працях намагався донести до світу істину: Голодомор 1932—33 років в Україні — це заздалегідь продумана стратегія радянського режиму, спрямована на знищення українців як нації.