Нинішнє українсько–російське протистояння, яке вже давно не називають торговельним, несподівано активізувало використання, здавалося б, трохи призабутої у нас абревіатури — НАТО. В останніх ньюсах віп–коментаторів наших європейських прагнень — ті ж самі нотки.

Головна новина останніх днів — публікація чергового дослідження про світове багатство Global Wealth Report, підготовленого аналітиками швейцарської компанії Сredit Suisse. Українці, якщо вірити цьому дослідженню, нині є однією з найбідніших націй світу.

До конкурсу «Міс Всесвіт–2013», який відбудеться в Москві, залишилося менше місяця. Дев’ятого листопада американка Олівія Калпо, яка здобула корону «всесвітньої­ міс» торік у Лас–Вегасі, передасть свій титул щасливій наступниці. А завершення її власного «царювання» затьмарив скандал.

Герой–рятівник, як відомо зі знаних плакатів, завжди приходить на допомогу. І хоча відповідна рекламна кампанія проходила в Україні, в Англії населенню про всесильного рятівника також добре відомо. От і звертаються люди по допомогу до пожежників навіть у тих випадках, коли, здавалося б, допомогти не може ніхто.­

Корисна порада. Якщо купити чорну чашку, то з одного пакетика чаю можна заварити необмежену кількість чашок чаю!

У 2011 році на чемпіонаті світу в Баку українські боксери–аматори, перемігши одразу в чоти­рьох вагових категоріях, встановили історичний рекорд за кількістю здобутих золотих нагород. Тоді підопічні Дмитра Сосновського випередили за цим показником кубинців, які на ЧС–1974 сходили на найвищі сходинки п’єдесталу в трьох різних вагових категоріях.

Український професіональний футбол, ставши улюбленою іграшкою олігархів, спізнав як плюси, так і негативні моменти співпраці з великим бізнесом. Добре, коли у «гру мільйонів» вливають великі гроші й виводять клуби на самоокупність. Але приклади прибутковості трапляються нечасто, і, награвшись, бізнесмени раз по раз кидають свої футбольні команди.

Стрічка так і називається — «Урсус». З латинської «урсус» — «бурий ведмідь», отож події розгортатимуться навколо лісового велетня, що мандрує світом у компанії друзів–людей.

Міжнародний статус «повітряних воріт» столиці козацького краю усіма: колективом, владою і передовсім пасажирами — завше сприймався як аванс за позитивні переінакшення у роботі підприємства, які врешті–решт повинні були статися. Минали роки, але свято перемін на вулицю Блакитну не приходило: міжнародний аеропорт «Запоріжжя» піднімав не планку сервісу, а лише нечисленні групи пасажирів.