Лідери країн НАТО ухвалили рішення про зближення Альянсу з Україною і зміцнення колективного стримування й оборони НАТО вже у перший день саміту у Вільнюсі 11 липня.

Російсько-українська війна, що триває з 2014 року, поставила під сумнів політичний спадок колишнього канцлера Федеративної Республіки Німеччина Ангели Меркель.

Таксист виявився говірким, тож за кілька хвилин зачепили й неминучу тему війни.

Президент США Джо Байден виступив за спрощену процедуру вступу України до НАТО.

Президент Чехії Петр Павел вважає, що Києву і Москві не уникнути мирних переговорів, які мають відбутися у 2024 році. На його думку, будь-які досягнення на полі бою в Україні до кінця 2023 року стануть основою для таких переговорів.

Президент України Володимир Зеленський розкритикував західних партнерів за кулуарні розмови про якісь умови для запрошення України в НАТО.

Гітанас Науседа, президент Литви, бачить готовність лідерів НАТО на схвалення рішення, де буде згадка про певне "запрошення" для України.

Міністр Клименко зазначив, що очільник Нацгвардії, як і попередній командувач, має сфокусуватися на підготовці бригад «Гвардії наступу» та ефективному використанні вже сформованих підрозділів.

Країни-члени НАТО досягли консенсусу щодо скасування Плану дій щодо членства для України на шляху до вступу в Альянс.

Президент США Джо Байден заявив, що Україна поки що не готова стати членом НАТО. Питання про можливість додавання Києва до своїх лав Альянс зможе розглянути після того як війна росії в Україні закінчиться.