Протягом кількох лютневих днів 1945 року кримський півострів став епіцентром світової уваги. Перемога над Третім Рейхом була дуже близькою, Європа і світ чекали на перерозподіл сфер впливу. На початку лютого до Лівадійського палацу приїхали президент США Франклін Рузвельт, Верховний головнокомандуючий СРСР Йосип Сталін та прем’єр-міністр Великобританії Уїнстон Черчілль. Їх зустріч увійшла в історію як знаменита Ялтинська конференція.
Інколи корисно не тільки раз писати і читати, а й перечитувати. У започаткованій серії «Бібліотека газети «Дзеркало тижня» видано підбірку друкованих не так давно на шпальтах цього тижневика статей журналіста Олекси Підлуцького «Постаті ХХ століття». З-поміж найколоритніших особистостей своїх досліджень Підлуцький відібрав для збірки шістьох великих — Пілсудського, Масарика, Маннергейма, Бенеша, Франка, Цзяна Цзінго та Піночета. Об'єднує їх, вважає автор, те, що кожен зі згаданих героїв відродив або вивів із кризи свою державу, а ще і те, що кожен з цих історичних гігантів свого часу або замовчувався, або оббріхувався радянською пропагандою, тобто був, так би мовити, «персоною нон грата» на просторі СРСР.
На британському інтернетівському сайті www.evidenceincamera.co.uk зібрано п'ять з половиною мільйонів фотографій окупованої нацистами Європи, що їх зробили в роки Другої світової війни з повітря пілоти Британських Королівських ВПС та інших країн антигітлерівської коаліції. Хоча з цих фото давно знято гриф «Таємно», але вони досі були недоступними історикам та широкій публіці. Ці сповнені драматичних подробиць фото нагадують про жахи війни: зруйновані міста, концтабори, поля великих битв. Техніка аерозйомки навіть на той час була вже настільки розвиненою, що на деяких фото можна розгледіти окремих в'язнів концтабору Аушвіц (Освенцім), дим, що здіймається над трубами крематорію. Інші зафіксували тіла загиблих під час висадки в Нормандії 6 червня 1944 року американських вояків, що гойдаються на морських хвилях.
У переважній більшості пасажирів маршрутів Київ—Ліссабон, Київ—Рим, Київ—Мілан відразу впізнаєш українських заробітчан. Очі, руки, настрій безжально викривають у цих людях не безтурботних туристів — змушених заробітчан. Сьогодні майже кожну восьму українську родину накрила хвиля еміграції, четверта за долю нашого народу в ХХ столітті. Трудова еміграція стала чи не найболючішою проблемою, на яку українська влада сором'язливо закриває очі. За оцінками експертів, лише до Росії на тимчасові заробітки щосезону від'їздять до 3 мільйонів нелегалів з України. Тих, хто їде по копійку в багаті європейські країни, ще більше. Цифри, що характеризують масштабність цього явища, вражають своєю жорстокістю: за експертними оцінками, щодня країну залишає близько 500 чоловік, за останніх 8 років виїхало майже 7 мільйонів працездатного населення.
Позавчора в офісі голови американського Сенату Білла Фріста було знайдено конверт із підозрілим порошком, як невдовзі з'ясувалося — сильною отрутою рицином. Для рицину не існує протидії, і людина, до легень якої потрапить ця отрута, неминуче помре протягом двох діб.
Говард Дін, один з політиків-демократів, які збираються на виборах-2004 конкурувати з нинішнім хазяїном Білого дому, назвав Леоніда Кучму в списку тих «жахливих лідерів, за яких США могли би взятися». Сказавши таке в інтерв'ю телекомпанії Ен-Бi-Сi, п. Дін, як передає «Свобода», зауважив, що він проти силових дій; до того ж і справді, цей діяч Демократичної партії був одним з найпалкіших критиків війни проти Іраку.
З осені 2003 року, коли президент Росії Путін під час зустрічі в Сочі з білоруським президентом Лукашенком привселюдно дав зрозуміти, як мало цікавить його постать власне Олександра Григоровича і як Москва незадоволена тим, що Мінськ «смокче» газ, прикриваючись гаслами союзної з Росією держави, «інтеграційна мрія» виявилася для останнього пасткою. В цю пастку білоруський «бацька» загнав себе сам. 24 січня незадоволена Росія припинила постачання газу в Білорусь.
Цінна інформація для тих, хто ще не викинув ялинку: новий рік починається. Рік Польщі в Україні. Стартує він аж 30 березня виступом Хенріка Гурецького з Національним оркестром із Катовіц. Найіменитішими слухачами стануть обидва президенти — Леонід Кучма та Олександр Кваснєвський. Щоправда, остаточно невідомо, де пролунають урочисті акорди (українська сторона ще донедавна порівнювала, почім оренда Опери і Національної філармонії і де б його зручніше заощадити бюджетну гривню), але, схоже, що таки не в Палаці «Україна», з громаддя якого ледь вивітрився аромат «Калінкі-малінкі» від закритого Року Росії.
П'ятиповерхова будівля у центрі Львова, відразу за Оперним театром, протягом декількох місяців була модним «тусовочним» місцем. Перший у місті великий комфортний торговельний центр «Магнус» (ЗАТ «Львівський центральний універмаг») умістив модні бутіки відомих світових фірм, а на горішньому поверсі відкрився ресторан швидкого обслуговування, який відразу став популярним — через великі вікна відкривалася романтична панорама Львова... І от ледве п'ять місяців минуло з дня помпезного відкриття центру, тільки він почав давати прибутки, як навколо «Магнусу» розгорнулася жорстока боротьба.
У лютому відбудеться ротація українських вояків у Іраку. На зміну 5-й ОМБР (окрема механізована бригада) прийде шоста, бійці якої закінчили спеціальні навчання на Яворівському полігоні, що на Львівщині. На цих навчаннях відпрацьовувалася організація служби на блокпостах, КПП, експортування конвоїв, окремі заняття провів і підрозділ військової поліції, повідомила прес-служба Міністерства оборони. Командувати «новачками» у сфері української відповідальності у провінції Васіт буде генерал-майор Сергій Островський, який до цього призначення був заступником командувача 13-го армійського корпусу Західного оперативного командування Сухопутних військ.
