Якщо не вигріти, то як вигнати?
Повіка ока червоніє, набрякає і починає боліти, а за день–два на проблемному місці «виростає» ячмінь. Ця ситуація знайома багатьом: iз нею час від часу стикаються і дорослі, і малюки. Дехто вважає, що найбільш частою причиною появи ячменю є переохолодження і звичайні простудні захворювання.
Печія: звідки ти і чия?
Холод «рип»: скоро грип?
Осінь, ледве переступивши поріг, відразу «взялася до справи»: холод, дощі та рвучкий вітер вивітрили затишну погоду і принесли перші «апчхи». Звісно, сезон вірусних захворювань іще не стартував і, сподіваємось, настане не скоро, однак підготуватися до епідемії грипу краще заздалегідь.
Діагноз «приречені» знято
По картоплю — без «накруток»?
У світ знань, а не... хвороб
«Сезон уроків» розпочався. У вересні дітлахи приміряють не тільки шкільну форму, а й новий режим дня: підготовка домашніх завдань, ранні підйоми, уроки, уроки... Дуже важливо пам’ятати, що навчальний процес — це не тільки захоплива «мандрівка у світ знань», а й серйозне навантаження на організм дитини.
«Переборщили» з йодом? Не проблема…
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), майже півтора мільярда людей (чверть населення планети) мають погіршене здоров’я через постійний брак йоду в організмі. Зокрема, 600 мільйонів осіб потерпають від виражених клінічних наслідків йододефіциту — збільшення щитоподібної залози. Не оминула ця проблема й українців. Як стверджують науковці, раніше такий стан речей більше стосувався західних регіонів України. Нині ж у нашій країні фактично немає місць, де б населення не піддавалося ризику йододефіцитних захворювань. Про нявність в йодованій солі сполук йоду можна дізнатися за посиланням.
Кітос, Фінляндіє. Дякую, Суомі
«Тільки не призначайте побачення на набережній — можете загубитись. У Гельсiнкі всюди вода», — каже Мікко Коістінен, наш провідник. Після екскурсії фінською столицею маємо кілька вільних годин перед мандрівкою до Лапландії. А також — багато простору, бо здається, що у місті, крім нас, немає нікого. Лише поодинокі зустрічні — спортсмени–бігуни або ті, хто вигулює домашніх улюбленців. Перші сутінки м’яко лягають на бруківку, останній сонячний відблиск ковзає покрівлями будівель і відбивається від води. Вечір у Гельсiнкі бузкового кольору: небо, ліхтарі, світло з вікон будинків позначені цим відтінком. Навіть тиша пофарбована синім. Можливо, тому що тут справді всюди вода... Крики чайок — замість компаса — вказують орієнтир. А ще — передзвін трамвая. Адже центр у Гельсiнкі — поняття відносне. Місто охоплюють дві кільцеві дороги. «А до третьої кільцевої вже лосі забредають», — кажуть фіни. Тож домовилися так: куди трамвай доїжджає — там і центр. І хоча лосі тут почуваються «своїми», а на півночі країни повними господарями себе вважають олені, символом Фінляндії є ведмідь. Така собі «родзинка демократії».
«Трясовина» в дорозі
«Трясця тій дорозі», — знесилено думаєш після чергового нападу нудоти, у розпачі не знаючи, як дістатися до кінця маршруту. Морська хвороба багатьом підтинає під корінь плани про далекі подорожі, та навіть нетривалі поїздки в автобусах і машинах українськими дорогами часто стають тортурами для тих, кого «закачує». Хоч недугу і називають морською, проте дійняти вона може не лише на кораблі, а й у літаку, автомобілі, потязі. Загойдування в дорозі зазвичай викликає тяжкість у шлунку, нудоту, головний біль, слабкість. Лікарі кажуть: причиною таких станів є недостатня функція вестибулярного апарату, і часто це — спадкова проблема.