Досить часто в житті трапляється так, що доводиться брати гроші в борг. Але що робити, коли до знайомих чи сусідів по фінансову допомогу йти соромно? А банківські установи зазвичай не дають невелику грошову позику на короткий термін? У такому випадку єдиний можливий варіант — скористатися послугами ломбарду.

Професіонали кажуть: рибалити треба цілий рік. Кожна пора викликає свій азарт від цього хобі. Для багатьох непосвячених загадкою було: в чому «філософська суть» зимової риболовлі? Виявилося, в тому, що в цей час «мисливця» і рибу розділяє найменша відстань — 10–20 сантиметрів льоду.

Пляшечки, баночки, тюбики. Різного кольору, форми та розмірів. З кремами чи з лосьйонами. Різні за якістю та ціною. Для літа чи зими, вітчизняні чи імпортні... Широкий асортимент різних косметичних засобів на поличках супермаркетів та бутиків завжди привертає до себе посилену увагу. Як не помилитися у виборі необхідного косметичного засобу, на що звертати увагу та чому «літні» креми не завжди підходять для зими? На ці запитання спробують дати відповідь спеціалісти.

Період зимових канікул у більшості асоціюється з активним відпочинком десь у горах чи, принаймні, в красивій місцевості, де є невеликі схили: катання на лижах, санках, сноубордах... Звичайно, весь необхідний спортінвентар можна взяти і в прокаті на гірськолижних базах, але можна ж, погодьтесь, і свій мати.
Сьогодні ми вирішили розібратися, як не помилитися у виборі лиж, санчат, ковзанів тощо.

Зима з засніженими вулицями, талою водою та ожеледицями — справжнісіньке пекло для нашого взуття. Із першим снігом ми починаємо запеклу боротьбу проти підлих «білих смужечок», що з’являються на поверхні чобітків, достатньо лише зайти з вулиці у приміщення. Благо, зараз «три білі конячки» не надто балують нас морозами та снігами, а працівники комунальних служб, відповідно, не «ґвалтують» наше взуття піщано–соляними «ваннами». Тож маємо час для того, аби озброїтись якісною захисною взуттєвою косметикою, щоб позбавити себе від зайвих турбот про естетичний вигляд черевичків.

Недаремно народна мудрість наголошує: «Як зустрінеш Новий рік, так його і проведеш». Тому варто дуже постаратись і прикрасити свою оселю так, щоб сімейне свято стало незабутнім, а новий рік — щасливим.

Мене завжди бентежили в буржуазних кав’ярнях чи затишних ресторанчиках красиві коричневі кубики в цукорниці поруч із білим рафінадом. Вони так гламурно виглядають на тлі білосніжної порцеляни! Що ж таке коричневий цукор і навіщо ним випробовують нашу свободу вибору в закладах громадського харчування? На ці запитання «Гаманець» почав шукати відповідь у фахівців.

Декілька століть тому тростинний цукор був одним із найдорожчих продуктів. Вважалось, що його споживання – ознака заможності та високого статусу. Можливо, саме тому дочки російських купців штучно «чорнили» собі зуби, аби створити ілюзію, ніби емаль псувалася від солодощів. Іншим нововведенням, але цього разу вже в Англії, було застосування цукру замість зубного порошку. Але цей експеримент не був вдалим, адже британські багатії, які ретельно втирали цукор у зуби, сильно страждали від карієсу. Таким чином, замінити спеціальний зубний порошок «солодка розкіш» так і не змогла.

Тема автономного опалення нині дедалі частіше обговорюється суспільством. Свою точку зору з цього приводу — «за» чи «проти» — виказують усі: від народних депутатів до працівників районних та місцевих ЖКГ.

Погодьтеся, шуба з натурального хутра — річ недешева. І буде дуже прикро, якщо раптом доведеться жалкувати про витрачені дарма гроші. Тому перш ніж здійснити покупку, треба навчитися відрізняти якісне хутро від підробленого. Адже можуть трапитись продавці, які охоче запропонують вам шубку, скажімо, з рідкісного «канадського соболя» (якого й у природі, між іншим, не існує)...
Іде зима, менше сонця, більше депресії. Словом, тягне на шубу, причому, вибачте, зелені, на натуральну. Українські виробники хутряного одягу вже давно завоювали довіру вітчизняного споживача. Про це свідчить той факт, що в більшості хутряних магазинів та торговельних рядах можна зустріти (і в переважній більшості до того ж) шуби Харківської, Донецької, Івано–Франківської та інших хутряних фабрик. Та й за якістю, а подекуди й ціною, вони зовсім не поступаються відомим італійським та американським брендам.
Українці шиють одяг на будь–який смак та бажання. Навчилися навіть шиншил вирощувати (таке підприємство вже 14 років працює у Львові), щоб дешевше було, і шити з них модні теплі речі. Щоправда, вичинку та обробку шкур деякі фабрики частково й досі проводять за кордоном. Проте спеціалісти зауважують, що українська хутряна промисловість стабільно розвивається.