Про необхідність реконструкції «Троєщини» експерти заговорили одразу після вибухів. Тоді між пікетників-продавців ширилися чутки, що ринок не відкриють, оскільки на його місці збираються будувати торгово-розважальний центр. Зараз «Троєщина» працює і забороняти торгівлю тут нібито не збираються. Водночас учора на містобудівній раді Києва розглядали проект реконструкції троєщинського ринку з будівництвом на його місці торгкомплексу. Як стверджує головний архітектор столиці Василь Присяжнюк, уже не вперше. «Ідея збудувати на цьому місці торговий центр зародилася ще в 2002 році. А тепер назріла необхідність щось робити саме зараз, бо в тих умовах, які є там, торгувати не можна», — поділився з журналістами Василь Федорович.

Якщо ви, як і більшість киян, щодня користуєтесь швидким і надійним видом транспорту — метро, то, певно, в найдрібніших деталях можете оцінити всі його «переваги» у час пік. Потяги столичної «підземки» київськими тунелями незмінно бігають ось уже п'ятий десяток років і давно відслужили своє. Зроблені ще за радянських часів тісні вагончики тепер насилу вміщають у себе всіх пасажирів, пронизливо пищать на поворотах, а їхні системи вентиляції майже не подають свіже повітря. Втім покататися в зручному модернізованому вагоні вітчизняного виробництва кияни зможуть уже наступного року. Переоснастити ж новинкою всю столичну «підземку» її керівництво обіцяє через шість років — рухомий склад, подібний до кращих європейських зразків, з'являтиметься з відкриттям кожної нової станції метро.

У дитинстві ми з сестрою мали цікаву гру. Набісившись на вулиці, сідали за читання «Дива» Павла Загребельного. Товстелезний роман читали вголос. Регламент — по 15 сторінок кожна, і не дай Боже кому-небудь перебрати норму. Наслідки — неймовірний вереск у хаті. Але ближче до вересня протягом літніх канікул «Диво» було дочитане, а відповідно, й предмет суперечок відпав. Минулої п'ятниці класик української літератури після відзначення 80-річного ювілею зустрічався з журналістами. Не піти на творчий вечір із дитячим ідеалом було б рівноцінно зраді. Тим більше що Павло Архипович і нині залишається найбільшим інтелектуалом і найпліднішим українським письменником. А на його книжках виросло вже кілька поколінь.

Столична міліція затримала чотирьох чоловік, яких звинувачує у сумнозвісних вибухах на ринку «Троєщина» (за інформацією першого заступника міністра Михайла Корнієнка, затриманих у справі вибухів п'ятеро). Про це журналістам учора повідомив начальник Управління Міністерства внутрішніх справ у Києві Олександр Міленін. За його словами, зараз під пильним наглядом правоохоронців перебувають три чоловіки й одна жінка. Причетність затриманих до вибухів доведено, бо при обшуку в арештованих було вилучено схеми для виготовлення вибухових пристроїв з інтернету.

Від сьогоднішнього дня робота на сумнозвісному ринку «Троєщина» поновиться. Доручення відкрити базар мер Києва Олександр Омельченко дав учора після розмови з керівництвом ринку та його працівниками, які прийшли з пікетом під стіни Київміськадміністрації. Частина продавців ринку, які не знали про рішення мера, вчора знову спробувала заблокувати проїжджу частину, але цього разу міліція пригрозила розігнати пікетувальників гумовими кийками і... порушила кримінальну справу проти працівників ринку про блокування комунікацій, а також захоплення транспортного підприємства. Втім, як саме Державна автоінспекція визначатиме всіх, хто брав участь у перекритті доріг («УМ» уже писала, що живими ланцюгами дороги позавчора перекривало близько 5 тисяч людей), поки що невідомо.

20 серпня на Троєщинському ринку розірвалися вибухові пристрої, начинені цвяхами і шурупами. 51-річна прибиральниця ринку Тетяна Лавриненко померла у вівторок у лікарні, ще 13 осіб відбулися травмами різного ступеня важкості.

Завтра до Дня незалежності столична влада відкриє Музей імені Івана Гончара. Того самого видатного народознавця і колекціонера, який ще в 50-х роках організував приватний музей традиційної культури українців у Києві. Експонати до власної хати митець звозив із усієї України. Нині заклад може похвалитись багатою колекцією з 15 тисяч речей ХVI—ХХ століть. Серед них близько 2,5 тисячi рушників, сорочок, верхнього одягу, килимів; колекція народних картин «Козаки-Мамаї» і народних музичних інструментів, а також понад півтисячі ікон із різних регіонів України. Водночас, можливо, когось звістка про відкриття музею навіть здивує. «То в Києві ж уже є музей Гончара?» — скажете ви. І не помилитесь. Просто реставрувати приміщення і влаштувати експозицію музейникам вдалося лише на одинадцятому році свого існування.

Надзвичайна ситуація сталася минулого тижня в місті Волноваха Донецької області з вини тамтешніх комунальних служб. Працівники Волноваського водоканалу недбало поставилися до звичайної процедури хлорування і замість хлорного вапна пустили у водопровід рідкий хлор. Результати чекати на себе не примусили: висококонцентрований хлор перетворився на смертоносну отруту і вже за кілька хвилин небезпечні випари просочилися в оселі жителів 17-го будинку по вулиці Леніна. Саме там проводилося так зване позачергове хлорування, яке райводоканал нібито провів на прохання одного з мешканців будинку.

Коли київський автобус на «Лемківську ватру» нарешті зрушив із місця, було далеко за північ. Стомлені останнім «марш-кидком» наплічників, кариматів і наметів у багажне відділення кияни помалу лаштувалися до сну. Коли раптом мiй сусіда голосно залементував: «Нарешті — їдемо на імпрезу! Хай тільки спробують почати її без нас». Такий ентузіазм сонна аудиторія не «зацінила» і на знак обурення неквапно зміряла крикуна посоловілими очима. «Та чого ви? — невгавав той — У Польщі імпрезою називають усе, де багато пива, ковбасок і музики». Народ у бусику радісно зашумів.

Вже наступного тижня сім фресок Михайлівського Золотоверхого собору можуть повернутися в Україну. Повернути столиці України фрески ХІІ століття обіцяє петербурзький «Ермітаж». Саме там нині зберігається частина колекції собору. Про це «УМ» повідомили у музеї Михайлівського Золотоверхого. «Зараз наш представник, який уже має досвід із перевезення фресок, перебуває в Росії. І хоча на рівні президентів усе вже давно погоджено, все ж треба ще отримати всю необхідну для транспортування документацію», — повідомила «УМ» головний спеціаліст музею Наталія Селіванова.