Кожен регіон України має свої особливості, традиції, кулінарні спеціалітети, свої візерунки для вишиванок та кольори.

Будь-яке свято — це експромт, а експромти, як відомо, готують заздалегідь.

«Ходить гарбуз по городу, питається свого роду...» — цей вірш знайомий кожному українцю змалечку, більшість вважає його народним, інші приписують його авторство Олені Пчілці — матері нашої славної Лесі Українки, а насправді його написав царський генерал Володимир Александров.

Трапилось якось їхати в потязі з жінкою із Закарпаття.

Лікарі-дієтологи радять з’їдати бодай два яблука на день у будь-яку пору року, аби забезпечити організм вітаміном С, залізом, клітковиною, іншими корисними та поживними елементами.

Нещодавнє велелюдне святкування єврейського Нового року Рош га-Шана в Умані нагадало всім нам, що Україна — багатонаціональна країна,

Подорожуючи ще до війни Албанією, трапився на одній екскурсії чудовий гід, який навчався в Радянському Союзі, тож добре володів російською мовою і багато розповідав про свою країну, її культуру, історію і, звісно ж, кухню.

Ну що ж, продовжимо наш гастротур. Цього разу Польщею.

Пряну сливу я готую давно — її рецепт мені розказала одна їмость ще у 80-х, коли з консервації у магазинах були лише зелені помідори, огірки-калоші (за розміром і смаком) та кабачки кружальцями.

Торгові мережі сьогодні можуть задовольнити будь-який вибагливий смак, але не кожен гаманець, адже ціни стрибають наввипередки.