Про можливість побудувати на Київщині трасу для автоперегонів «Формула–1» представники влади різих рівнів предметно заговорили ще наприкінці минулого року. Головним «лобістом» виступає голова Київської облдержадміністрації Анатолій Присяжнюк. Сказати, що проект амбітний, — це не сказати нічого, адже «Ф–1» — спорт багатих. Тодi як «азіатські тигри» та Росія можуть собі дозволити вкладати державні кошти у «Ф–1» заради престижу, то Україна навряд чи знайде у своїй скарбниці «зайвих» півтори–дві сотні мільйонів доларів. Утім високоякісний автотрек може приймати й менш престижні перегони, тож окупить себе ще до заповітного Гран–прі України, впевненi iнiцiатори та спонсори проекту.

Концентрації ізотопу йоду–131 почали фіксувати з 25 березня у зонах спостереження навколо українських атомних електростанцій — Рівненської, Хмельницької та Миколаївської. Про це повідомила Держінспекція ядерного регулювання України (ДІЯРУ). «Штатнi пости автоматизованої системи контролю радіаційної обстановки почали фіксувати мікроскопічні мінімально–вимірювані концентрації ізотопу йоду–131 в повітрі, на рівні від 0,00005 Бк/куб.м до 0,000008 Бк/куб.м, — йдеться у повідомленні. — У 30–кiлометровiй зоні спостереження навколо АЕС у Запорізькій області концентрація ізотопу йоду–131 знаходиться нижче порогу чутливості приладів». Ядерники заспокоюють: за нормамим радіаційної безпеки України, допустима для населення концентрація ізотопу йоду–131 становить 4 Бк/куб.м. Так що «японський дощ» українцiв хай не лякає. Міністерство з питань надзвичайних ситуацій повідомляє, що радіаційна обстановка в Києві та області стабільна й не перевищує норму. Саме викидами у навколишнє середовище йоду–131 та цезію–137 характерна аварія на АЕС «Фукусіма–1». Однак виміряти кількість цезію–137, який може прийти з Японії, заважає те, що в Україні його рівень уже перевищений залишками цього самого ізотопу з Чорнобильської катастрофи. Однак концентрація обох радіонуклідів на три–чотири порядки нижча від так званого «рівня втручання».

Коли кажуть «перехід на професійну армію», уявляють новітню зброю і техніку та солдатів–контрактників. Проте є ще один не менш важливий аспект — забезпечення солдатів та офіцерів житлом. Якщо військова справа — професія, а військова служба — робота, то, обираючи її, людина має бути впевнена у завтрашньому дні, мати дах над головою для своєї родини. А що на військову зарплатню купити квартиру можна буде ще не скоро, то цю квартиру повинна дати держава, і зокрема — Міністерство оборони. Щороку все більше родин військових заселяються у нові квартири, проте приріст цей, порівняно з квартирною чергою, наразі занадто малий. Хоча за роки незалежності України для військових побудували та придбали понад 85 тисяч квартир, ця проблема залишається невирішеною. У Міноборони планують кардинально змінити стан справ у цій царині за допомогою відповідної програми, розрахованої до 2017 року, за якою планується побудувати і здати родинам військових близько 45 тисяч квартир. Як цього можна досягнути, пояснював для «УМ» заступник міністра оборони України Ігор Кушнір.

Поїхати до далекого Владивостока міністрові оборони України Михайлові Єжелю було вдвічі приємно. По–перше, Росія для теперішнього керівництва країни й армії — орієнтир у всьому. По–друге, свою військову кар’єру пан Єжель зробив саме на Тихоокеанському флоті, подейкують, міністр у тісному колі й досі ностальгійно згадує часи, коли він «на повному ходу «паркував» у Владику БПК (великий протичовновий корабель. — Авт.)». Господарем виступив міністр оборони Росії Анатолій Сердюков, попри свою гостинність, росіяни твердо задекларували, чого хочуть: переозброєння Чорноморського флоту в Севастополі, недобудований крейсер «Україна», спільного використання тренажерного комплексу палубної авіації НИТКА, бажано якнайдешевше, а краще — безкоштовно.

23 лютого в Україні, а також Росії, Білорусі та невизнаній Придністровській Молдавській Республіці відзначають День захисника Вітчизни. Попри те, що українці мають як мінімум дві інших дати для цього, офіційний День Збройних сил України 6 лютого та козацько–повстанське свято Покрови Пресвятої Богоматері 14 жовтня, традиція святкувати «День радянської армії та Військово–морського флоту» виявилася такою стійкою у старшого покоління та пострадянського керівництва країни, що «реабілітація» 23 лютого як державного свята виявилась неминучою. Так, 23 лютого 1999 року Президент України Леонід Кучма видав лаконічний указ «Про День захисника Вітчизни». «Враховуючи численні звернення громадських організацій, ветеранів війни, та з метою сприяння патріотичному вихованню молоді постановляю установити в Україні свято — День захисника Вітчизни, яке відзначати щорічно 23 лютого», — йшлося в указі. Так з’явилося, чи то пак, повернулося, ще одне — третє свято захисників вітчизни. Націонал–патріоти не святкують його, проте з його існуванням усі змирилися. Та чи знаємо і чи замислюємося ми, що святкуємо і чому саме сьогодні?

Україна приєднається до бойової тактичної групи країн Євросоюзу «ХЕЛБРОК», до якої входять військові підрозділи Греції, Болгарії, Румунії та Кіпру. Про це заявив начальник Генштабу Збройних сил України, генерал–полковник Григорій Педченко після зустрічі з головою Військового комітету Євросоюзу, генералом Хаканом Сиреном, у минулий четвер. За словами генерал–полковника Педченка, в Україні під «ХЕЛБРОК» створять підрозділ у складі до 100 морських піхотинців і 10 штабних офіцерів. За потреби, для її перекидання задіюють літак Іл–76 з екіпажем, передає УНІАН.

Табір у Кримських горах, Ескі–Кермен. Над наметами — прапори Росії, російських монархістів та шовіністичної партії «Русскоє єдінство». Діти десяти років і підлітки у камуфляжах, з автоматами, обличчя — в маскувальній «сажі». Дорослі інструктори–«казаки» з Росії та України навчають рукопашному бою, партизанській тактиці. На горі — хрест, на брамі табору напис — «Православная частная собствєнность». Дітей готують до «отраженія нападєнія ісламістов». Навіть не правникові зрозуміло, що кількість порушених законів України зашкалює. Лише не для «біло–синього» СБУ.

Із радянських часів цей день так і залишився для всіх «днем ВДВ» — «військ дяді Васі». І хоча сьогодні українськi повітряні десантники в основному називаються Аеромобільними військами, традиції залишаються попереднi ж.

Цими вихідними під містом Васильків на Київщині мали відбутися два фестивалі досить різного змісту: «Техно проти наркотиків» та «Фестиваль традиції духу (ФТД) «Русь». Проте замість музичного свята організатори і гості отримали скандал і силову зачистку представниками Служби безпеки України, міліції та спецпідрозділу «Беркут».

Окрім традиційних почестей, у день інавгурації новообраний Президент Віктор Янукович отримав ще один приємний дарунок. Після молебня у Києво–Печерській лаврі, який відслужив високий московський гість, предстоятель Російської православної церкви Кирил, митрополит УПЦ МП Володимир подарував Януковичу перстень–печатку київського князя Всеволода, сина Ярослава Мудрого. Сам Ярослав, за словами ієреїв УПЦ Московського патріархату, отримав цей перстень із рук візантійського імператора Константина Мономаха у 1043 році.