Учора столична мерія вкрилася чорним димом: близько 12–ї години активісти молодіжних організацій «Автономний спротив» та «Чорний комітет» підійшли до будинку Київміськдержадмініністрації на Хрещатику, забили цвяхами вхідні двері й закидали їх димовими шашками. На знак протесту проти того, що столична влада не бореться з негодою. «Нальотчики» розкидали на місці події листівки, в яких наголошується: «Коли в Києві вдарили морози, ні дороги, ні тротуари не прибирали. Люди падали просто на вулицях. Чиновники наживаються за наш рахунок! Вони не дають нам нормально пересуватися містом, громадськість не дозволяє їм нормально існувати!». Ще до приїзду міліції і пожежників винуватці задимлення зникли.

Росія має напасти на Україну. Про це Рамзан Кадиров, екс–соратник Дудаєва й Масхадова, а нині — Герой Росії, спадковий президент Чечні та член бюро вищої ради путінської партії «Єдіная Росія», заявив в інтерв’ю британській газеті «Телеграф».

Перед грядущими виборами Президента Україна вкотре перетворюється на «химерний край»: до Києва з цілого світу тягнуться валки найчудернацькіших «казкових персонажів»: політологів, політтехнологів, чужоземних діячів і ділків, авантюрних «мудреців–експертів» та замовних «соціологів–ілюзіоністів». Безневинна, на перший погляд, подія — міжнародна конференція «Уроки Другої світової війни та Голокосту», яка має відбутися у Києві в листопаді, вже викликала численні питання і сумніви як щодо тематики, так і щодо організаторів — Всесвітнього конгресу російськомовного єврейства (ВКРЄ). Про які саме уроки йдеться? Чому «російськомовне єврейство» вирішило розглянути їх саме у Києві, а не в Москві чи Тель–Авіві? Що, власне, являє собою таємнича ВКРЄ? При докладнішому розгляді цих питань стає очевидним, що від майбутнього конгресу варто чекати чергових передвиборчих провокацій проти України й особисто Президента Віктора Ющенка, який провадить відповідну політику...

Усе сталося вчора о десятій ранку, коли підприємець ішов на ферму. Раптом поряд із ним зупинився автомобіль, із якого вискочив невідомий і двічі вистрелив у спину жертві, передає телеканал «НТН».

Цьогоріч стихія познущалася над Україною: повені на річках, пожежі в лісах, вибухи на військових складах — це лише основне з тієї широкої, на жаль, царини, у якій довелося докласти рук рятувальникам як Міністерства з надзвичайних ситуацій, так і медикам, військовим, екологам. Там, де не вдалося запобігти, всі вони намагалися врятувати й допомогти.

Пам’ятник покійному понтифіку відкрили днями в Одесі, в присутності єпископів і священиків Римо–Католицької і Греко–Католицької церков, представників генконсульства Республіки Польща в Одесі, а також гостей із Бельгії, Італії, Польщі, Білорусі та Росії.

Цього року Свято меду цілком може претендувати на звання міні–фестивалю. Буде ще солодше, ніж було, а також буде на що подивитися, що послухати, під що досхочу натанцюватися і чому навчитися. «Це вперше ми робимо повноцінне етнографічне свято, куди можна буде прийти цілою родиною і не лише скуштувати меду, а й весело та цікаво провести час», — розповів «УМ» заступник голови оргкомітету Свята меду Юрій Рифяк. Традиційно свято приурочене до святкувань Медового Спаса, і його учасників, як завжди, привітає головний бджоляр України — Президент Віктор Ющенко.

«Заслужений відпочинок» — це не про неї. 82–річна кримчанка пані Галина Чернова не сидить, склавши руки, на своєму дев’ятому десятку жінка збирається сісти на студентську лаву й освоювати економічні науки, адже сама займається біржовою та економічною діяльністю. Аби вступити до Кримського інституту економіки та господарського права на спеціальність «Фінанси та кредит», пані Галина минулого вівторка разом із випускниками шкіл здавала зовнішнє оцінювання з основ економіки.

Видання історичних документів, які стосуються українського гетьмана Івана Мазепи, започатковано у Санкт–Петербурзі, з ініціативи російських науковців. Як розповів «УМ» Володимир Свербигуз, завідувач відділом Міжнародної школи україністики НАН України, у перше видання увійшли облікові книги, документи російських воєвод, царські грамоти з гетьманської канцелярії столиці Івана Мазепи Батурина, а також дві поезії самого гетьмана. «Залишається дивуватися, чому така непересічна подія не викликала відгуків або рецензій провідних українських істориків і літературознавців», — каже пан Свербигуз. Опубліковані документи зберігаються в архівних зібраннях міста Санкт–Петербурга.

Так званий «Марш свободи» за легалізацію легких наркотиків вже декілька років поспіль відбувається у Києві в рамках міжнародного руху «Всесвітній конопляний марш» (Global Marijuana March) і кожного року наштовхується на протидію активістів праворадикальних організацій. Обидва табори зазвичай нечисленні. Сьогоріч на Михайлівську площу прийшло близько півтори сотні маршувальників, які, за їхніми словами, вимагали змін у державній політиці щодо алкоголю, тютюну і легких наркотиків, а також проведення парламентських слухань щодо реклами алкоголю і тютюнових виробів. Тим часом проти «Маршу» виступило Всеукраїнське об’єднання «Свобода», яке ще зранку зібрало на Михайлівській площі близько 200 противників «легалайзу» і практично не пустило туди маршувальників. Останні натомість розкурили «косяки» просто тут, неподалік будівлі МЗС. Опонентів розділив кордон міліції, співробітників якої було більше, ніж учасників обох акцій.