У київській школі №34 учні молодших класів із легкістю запам'ятовують найскладніші енциклопедичні дані. Дітки розкуті, веселі, рухливі й, головне, з великим задоволенням ходять до школи. Тут навчають за нетрадиційною методикою, яку автор-розробник — президент Міжнародного інноваційного центру гармонійного розвитку людини Наталя Яновська назвала «Піснезнайкою».
Методико-педагогічна технологія «Піснезнайка» започаткована в Україні в 2002 році й на сьогодні успішно випробувана в більш ніж 60 вітчизняних школах та дошкільних закладах, більшість із них продовжує учити дітей за допомогою пісні. Методикою серйозно зацікавилися в Росії. І це не дивно, адже «Піснезнайка» враховує особливості розвитку дитячої нервової системи та кори головного мозку.
Методико-педагогічна технологія «Піснезнайка» була започаткована в Україні у 2002 році й на сьогодні успішно пройшла апробацію.

У «Бляшаному барабані» Гюнтера Граса головний герой обожнював свій маленький іграшковий барабан, який втомлені бамканням батьки всіляко намагалися відібрати, виманити, заборонити. Подібні зіткнення між батьківськими очікуваннями та дитячими уподобаннями трапляються часто. І починаються вони з проблеми: яку іграшку купити — ту, яку просить дитина, чи ту, яка більше подобається батькам?

Нещодавно у рамках П'ятого міжнародного фестивалю «Будівництво та архітектура-2006» холдингова компанія «Київміськбуд» провела семінар на тему «Десять років «Народному проекту» «Київміськбуду» — програмі будівництва за кошти населення». Цей семінар зібрав чималу аудиторію фахівців, а також представників преси. Було цікаво дізнатися з перших вуст про виникнення і розвиток програми інвестування населенням коштів у своє майбутнє житло.

Експерти з Мінекономіки прогнозують, що ціни на м'ясо падатимуть, а вартість молочної продукції та курячих яєць найближчим часом буде стабільною. У тому, що свинина на ринках України дещо подешевшала у березні, ми всі й самі мали змогу переконатися. Цього тижня, наприклад, сало на базарі вже коштувало від 10 до 15 гривень за кіло, а не 20 гривень, як було минулого року. Ситуація на ринку яловичини протягом тижня також залишалася стабільною. За словами представників переробних підприємств, недостачі сировини вони нині не відчувають. Відтак м'ясної кризи не буде, — кажуть експерти. Дещо підливають олії у вогонь хiба народні депутати: ухвалили днями закон, який може викликати невеликi коливання в цiнах на ковбасу. І все ж, чи є в нас перспектива сподіватися на зменшення вартості м'яса й надалі? Експерти кажуть, що є.

Людство вкрай розлінувалося, до того ж має не так багато вільного часу. Відтак хатній клопіт, якщо є для цього матеріальна можливість, люди намагаються перекласти на техніку. Тут відчувається прогрес і серед українців: пральна машина-автомат стає усе доступнішою для нас — тим більше що ціновий спектр дозволяє обирати кожному свою модель, а ринок постійно поповнюється новинками.

Із приходом весни мало не кожен із нас відчуває ослаблення організму, поганий настрій, стає важко зосереджуватися, переслідує сонливість. Ще зі школи знаємо, це — брак вітамінів. Зі свого радянського дитинства я пам'ятаю лише два види вітамінних препаратів — великі пігулки вітаміну С та невеличкі жовтенькі кульки полівітамінів. А сьогодні їх просто безліч — як імпортних, так і вітчизняних. За різною ціною. Але на які з них варто витрачати кошти? Можливо, краще натомість пити різноманітні соки? Які весняні витрати на здоров'я будуть найбільш доцільними, на чому зосередити увагу? З цими запитаннями «УМ» звернулася до доктора медичних наук, завідувача кафедрою гігієни харчування Національного медичного університету імені Богомольця Віктора Ципріяна.

До 8 Березня як до свята можна по-різному ставитися. Проте в Україні воно є офіційним, і більшість українок цього весняного дня отримає від колег-коханих-друзів-рідних щонайменше привітання і традиційний букетик тюльпанів чи троянд. У багатьох країнах є «жіночі свята»: у Франції, наприклад, — День бабусь, у Японії — День дівчаток, майже всюди відзначають День закоханих, у Латинській Америці є навіть День емансипації. В Україні ще відзначать День матері. Але 8 березня — дещо інше... На думку психологів, у нас це свято перетворилося на традиційний день кокетування: жінки чекають не без задоволення подарунків — чоловіки усіляко намагаються догодити прекрасним представницям людства... Між іншим до 8 Березня залишаються лічені дні. І якщо ви, чоловіче, ще не придумали, як вразити своїх жінок, тоді ця стаття — для вас.

Із давніх-давен люди розрізняли «мову» квітів. Тому щодо подарованих букетів існують народні прикмети. Букет тюльпанів від улюбленого чоловіка, наприклад, обіцяє вам взаємини, схожі на море, що штормить. Якщо вам вдасться зберегти витримку, ваш союз буде міцним і щасливим. Тюльпани в білій-жовтій чи бузковій гамі попереджають про те, що досягти взаєморозуміння буде нелегко. Ваш головний союзник — терпіння.

Японці люблять повторювати: я є те, що я їм. Тому будь-хто із нас погодитися: усі продукти харчування вимагають особливої перевірки на безпеку. Харчі у привабливих коробках і яскравих пакунках можуть містити в собі серйозну загрозу нашому здоров'ю — це не таємниця. Згадайте, як перебираючи крупу, ми часом знаходили в ній дрібні камінчики, комусь і на ювелірні прикраси доводилось натрапити. А скільки сюрпризів буває в ковбасі! І скалки від кісток, і шматки плівок — усіх знахідок просто не перерахувати. Щось стороннє часом знаходимо й у хлібі. Експерти називають це «небезпечними фізичними факторами», яких не повинно бути в якісному товарі. Фахівці проблему розуміють глибше і нагадують про те, що не всі небезпечні речі можна побачити або відчути на зубах. Йдеться про деякі хімічні та біологічні фактори впливу, що псують наші харчі. Наприклад, під час технологічного процесу наша майбутня їжа може захопити із собою і залишки миючої речовини з погано вимитої ємності, і машинне мастило, що накапало зі змащеного механізму... Тобто все, що в той чи інший час у процесі технологічної обробки продукту знаходилось поруч із ним. Небезпеку можуть нести й бактерії, що активізуються через недотримання умов зберiгання продукту, від його перегріву або недогріву, через перетримування при бродінні.

Кожен із нас хоча б раз у житті купував якийсь бракований товар — буркотів, обурювався. А от чи всі ми звертаємося до продавців зі своїми претензіями, до експертів у справах захисту прав споживачів у такому разі? Очевидно, що ні. Хоча маємо на це законне право. «УМ» запропонувала експерту у справах захисту прав споживачів Владиславу Андрющенку, голові громадської організації «Закон», що займається захистом прав споживачів у Києві протягом 14 років, поділитися своїм досвідом iз повсякденної практики.