Водо — грай
На скиртах запашного сіна вилежуються на сонечку екзотично вбрані люди, пахне трав’яним чаєм, чуються звуки тулумбасів, хтось грає на гітарі й співає власних пісень, симпатична дівчина з вінком із польових квітів пропонує обійнятися з кожним, хто проходить повз неї, поруч ліплять iз глини та вчаться працювати на гончарному колі, біля однієї зі сцен жінки стали півколом та красиво розгойдують стегнами, вивчаючи східні танці. У наметі індійської культури йде семінар iз мистецтва менді — татуювання, представники африканської культури співають запальних пісень, усі бажаючі підтанцьовують та підспівують. Так виглядають будні свята, що зветься «Трипільське коло».