Зцілення за гамбурзьким рахунком
Хто рано встає, тому вишиванки — на вибір
На півночі, де ялинки ростуть
Хильнемо історії?
Ще задовго до появи в Тернополі цього незвичайного музейного закладу тут було створено «Самогонну ресторацію» — родинну корпорацію закладів громадського харчування, емблемою якої є долоня із зображеним на ній серцем. Такий символ господарі пояснюють прагненням вкладати у справу своїх рук максимум любові.
За Київ, до перемоги!
Осінній недільний ранок для мешканців житлового масиву Троєщина минулого тижня був особливим. Адже на вулицях району можна було побачити німців, що спокійно розгулювати з автоматами в руках та мило посміхалися перехожим. Здавалося, ніби зараз не 2013 рік, а період Великої Вітчизняної і столиця знову окупована гітлерівцями.
«Меланжеві» проводи
«Сильно, красно, обережно, бистро»
Архаїчний архів
Будівля, що заховалася у дворику Солом’янської вулиці, аж ніяк не тягне на найбільшу в Україні архівну установу, що зберігає історичні документи сторічної давності. Принаймні такою була перша думка, щойно на очі потрапила споруда, обклеєна оголошеннями «Обережно, падає плитка». Центральний державний кінофотофоноархів імені Г. С. Пшеничного функціонує з 1932 року. Плин часу дав про себе знати, і тепер умови зберігання цінних медіа–матеріалів помітно погіршились, а держава взагалі припинила виділяти кошти на розвиток архівної справи.
Бідні, бо гідні?
Коли серед простих смертних заходить мова про розкішне життя депутатів, епітети особливо не добирають. Образ нахлібника і нероби з парламентським значком чітко зафіксувався у громадській свідомості. Хмизу в багаття підкинуло оприлюднення народними обранцями декларацій про доходи за минулий рік: хтось виявився бідним безхатченком у діамантах, а хтось, маючи мільйони на рахунку, не гребує матеріальною допомогою від держави. «УМ» вирішила перевірити, як живуть на одну зарплату скромні народні обранці (згідно з декларацією та думками колег). І нахабно напросилася до них у гості.