У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою.

Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу.

Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України?

Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року.

Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень.

Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році.

В італійському місті Салерно маленькі українці уже цього місяця мають розпочати заняття в українських школі та дитсадку. Виховні заклади відкриються при українсько-італійській асоціації «Калина». «Учні отримають атестат Міністерства освіти України. Крім обов’язкових навчальних предметів, школярі проходитимуть катехизм.

Ось уже добрий десяток років усе студентство України навчається за Болонською системою. Людині, яка у Бергені (Норвегія) поставила від нашої країни підпис під історичним документом про приєднання до Європейського освітнього простору, — тодішньому міністру освіти і науки Станіславу Ніколаєнку — сьогодні виповнюється шістдесят років.

Чи не єдине радісне повідомлення, яке стосується перспектив розвитку шкільної освіти: «Опорні загальноосвітні навчальні заклади (hub schools), що створюватимуться на місцях, будуть оснащені сучасною матеріально-технічною базою, зокрема кабінетами фізики, хімії, біології, географії, математики, навчальними комп’ютерними комплексами, мультимедійним обладнанням тощо.

Як розповідати підліткам про голод? Щоб у їхній пам’яті лишилися не крижані жахіття, не паралізуючий жаль до самих себе як нащадків жертв, не злість на катів... А імена людей, які загинули, не зрікаючись любові до рідного. Прізвища тих, хто рятував вмираючих, не зважаючи на смертну заборону це робити.