Поліграф: що нам іще бреше ШІ?
Якщо почитати новітню «Історію української літератури» (присвячений сучасному письменству том вийшов торік), то такого автора, як Владислав Івченко, ніби й не існує. >>
Сотні гостей із тридцяти країн світу — ця статистика для «Зоряного мосту» вже кілька років поспіль залишається незмінною. Фестиваль став щорічною традицією харківського вересня, його люблять, обожнюють, чекають. Цього року все як завжди (голосування за кращу книжкову новинку, робота дев’яти науковолітературних секцій, благодійні та розважальні програми), з тією лише різницею, що крапку у дійстві не поставить звичний для фесту галаконцерт. Організатори побоюються, аби на майдан Свободи разом із любителями фантастики не прибули різнопрапорними колонами учасники передвиборчого марафону. Подібний випад, на їхню думку, може внести елемент буденності у цілому феєричне дійство.
Літературною частиною «Зоряного мосту» цього року опікуватимуться фахівці з України, Росії, Білорусі, Німеччини, Ізраїлю та Франції. Представники «галузевих» журналів уже зараз вишикувалися в чергу по їхні доповіді, аби весь рік бути в курсі всіх фантастичних тенденцій. Особливим гостем цієї програми організатори називають мовознавця та перекладача з Франції Андре Кабаре. Саме з ним кілька років поспіль співпрацюють відомі харківські письменники Олег Ладиженський та Дмитро Громов (дует Генрі Олді), завдяки чому одна їхня книга у французькому перекладі вже побачила світ, а інша готується до друку. До речі, пан Кабаре має українське коріння – його бабуся родом із Харкова.
Традиційна для «Зоряного мосту» «Олдинська осінь» вперше триватиме два дні поспіль. А все тому, що фантастипрозаїки несподівано впали у поетичний транс і всі не вмістилися у формат одного вечора. Причому, як повідомив Олег Ладиженський, вірші окрилених літераторів настільки талановиті, що відмовити комусь просто не вистачило духу.
Не менш натхненно проходитиме і наукова частина фестивалю, оскільки її тематика наскрізь космічна. До піднесеності зобов’язує особливість 2007 року, який справедливо був визнаний Роком космосу. Цьому посприяв збіг у часі одразу кількох «круглих» дат: 50 років від дня запуску першого штучного супутника Землі, по 100 років Івану Єфремову та Сергію Корольову, 150 — Ціолковському і, до речі, 50 років — Харківському планетарію, під зоряним куполом якого проходитимуть благодійні акції «Мосту». Сюди організатори запросили на безкоштовні екскурсії всіх гостей міста та городян, а також кілька сотень дітей із інтернатів та сирітських будинків. Останні отримають у подарунок кращі книги відомих фантастів.
Серед друкованих новинок фахівці відзначають перш за все унікальний довідник «Фантасти сучасної України», що вийшов у видавництві «Інвестор». Він містить найповнішу інформацію про 60 найвідоміших вітчизняних авторів цього жанру, а відтак стане справжньою знахідкою для любителів «фентезі», бібліотек, літературознавців. Причому не лише України. Наші письменники Марина та Сергій Дяченки, Олег Ладиженський і Дмитро Громов сьогодні вважаються одними з кращих авторів цього жанру в Європі, тому затребуваність подібного довідника на Заході – більше ніяка не фантастика. У цілому ж, за словами фахівців, вищезгаданий жанр усе активніше завойовує симпатії читачів. Про це свідчить і з’ява на теренах СНД поруч із численними рецензіями повноцінних монографій, присвячених аналізу фантастичних творів. На Дев’ятому міжнародному фестивалі «Зоряні мости» вперше номінуватимуться на премію автори саме таких літературознавчих видань.
Якщо почитати новітню «Історію української літератури» (присвячений сучасному письменству том вийшов торік), то такого автора, як Владислав Івченко, ніби й не існує. >>
У той час, коли мільйони українців розкидані по різних континентах, особливе значення займає українська пісня — як символ пам’яті, єдності та любові до Батьківщини. >>
«Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться!» — мистецький проєкт з такою назвою відбудеться цього тижня у Софії Київській у межах чотириденного уже дев’ятого міжнародного фестивалю високого мистецтва Bouquet Kyiv Stage. >>
Сьогоднішня розмова – не про якийсь бестселер чи наближення до нього. >>
Сучасною історією про повернення України на карту європейської оперної традиції у ретроспективі кількох століть стає опера «Креонт» уродженця Глухова, сина козацького сотника — Дмитра Бортнянського. >>
Український інститут книги звернувся до міжнародної видавничої спільноти із закликом припинити співпрацю з російськими видавництвами та літературними агенціями >>