(РЕЙТЕР.)
З 1 січня 2008 року «прикордонний кисень» для громадян України буде перекрито, адже наші найближчі європейські сусіди долучаються до Шенгенської угоди. Прихильні досі до українців дипломатичні служби «стратегічних партнерів» України змушені будуть пристосовуватися до жорстких умов Шенгену. До Європи «без кордонів» долучаться Польща, Словаччина, Чехія та Румунія, Угорщина, загалом десять «новоспечених» членів ЄС, які у 2004 році ратифікували Шенгенську угоду, але досі не приступали до виконання всього громаддя її постулатів.
Як передбачається, найбільше від «шенгенізації» кордону постраждають мешканці прикордонних областей України, зокрема Галичини, Волині та Закарпаття, для яких робота в близькому для них закордонні є основним джерелом прибуткiв. Занепокоєння викликає й факт, що «тримачі» Шенгенської «грамоти» найбільше переймаються проблемами контролю над видачею віз українським громадянам, а не забезпеченням прав і свобод цих же громадян на своїх територіях.
Досі Польща створювала для України режим найбільшого візового сприяння — візи видавалися безкоштовно і здебільшого досить швидко. Як зазначив у розмові з «УМ» керівник візового відділу Генерального консульства Республіки Польща у Львові Мирослав Грита, від початку цього року там видано понад 160 тисяч віз. «Минулого тижня, у понеділок, ми видали мільйонну візу. Відлік іде від 1 вересня 2003 року», — підраховує пан Грита. Генеральне консульство у Львові є рекордсменом у видачі віз серед консульських установ Польщі у світі: тут щоденно видають від 1600 до 1700 віз. Як поскаржився пан Грита, ситуація складна, оскільки консульство було розраховано на видачу щоденно близько 600 віз, а видає втричі більше, до того ж у скрутних умовах, приміщення замале. «Лише зараз ми отримали від міських властей Львова дозвіл на побудову нового консульства, — розповідає він, — і вже почалися будівельні роботи. Передбачений термін завершення будівництва лежить в межах 19 місяців, тож чекати доведеться загалом близько двох років».
Наразі найбільші проблеми лежать саме у замалій пропускній здатності «західної брами до Європи». Реєстраційна черга заповнена до кінця вересня, тим часом уже на сьогодні бажають зареєструватися для отримання візи близько 80 тисяч громадян України. Неважко зрозуміти, що з наступного року, коли Польща ввійде в Шенгенську зону, ситуація ще більш ускладниться. Плата за візу передбачена у розмірі 35 євро, пояснює пан консул, а от за швидкість — тобто отримання візи в триденний термін — необхідно буде сплатити близько 80 євро. Численні групи громадян України будуть звільнені від оплати за візу, наприклад студенти, діти та журналісти. Це передбачено нещодавно підписаною угодою між Україною та ЄС про спрощення візового режиму. Щоправда, оплата за візу аж ніяк не гарантуватиме її отримання, і так званий консульський збір стягуватиметься лише за сам розгляд заяви.
Формально громадяни України, отримавши польську візу, матимуть змогу безперешкодно пересуватися усією Європою. Але безперечним мінусом стануть бюрократичні перепони, відомі всім, хто перетинав поріг консульських представництв «старої» Європи. Щоправда, за інформацією впливової газети «Жечпосполита», обіцяне з 1 січня скасування прикордонного контролю перебуває під загрозою, адже держави «старої» Європи не цілком технічно готові злитися з «новачками» в Інформаційній системі Шенген- 1. За повідомленням «Жечпосполитої», проблеми виникли в тестованих інформаційних системах дев'яти країн.
Як пояснив «УМ» заступник міністра внутрішніх справ і адміністрації Польщі пан Вєслав Тарка, термінів буде дотримано, а при запровадженні шенгенської системи найголовніше завдання в тому, аби «польський кордон був безпечним, без контрабанди і злочинності, але щоб зберігалася його відкритість». Водночас, зрозуміло, що при входженні до шенгенської зони Польща прагне реалізувати всі настанови Європейської Комісії. За словами віце-міністра, «у контексті Євро-2012 необхідно пам'ятати про подальші інвестиції у транскордонні структури, в побудову нових переходів тощо, але не менш важливим є використання інфраструктури вже наявної». «Ми з обох сторін, — зазначив пан Тарка, — повинні замислитися над тим, як нам використати якнайліпше цей час, аби кордон не забивали місцеві контрабандисти, так звані «мурашки». Бо навіть якщо ми збудуємо нові переходи, не урегулювавши цю справу, то ситуація на кордоні так і не зможе поліпшитись».
Але так виглядає, що ці обнадійливі запевнення реалізовуватимуться винятково за умови реалізації українських євроінтеграційних обіцянок. Адже недавно міністр закордонних справ України Арсеній Яценюк обговорив з комісаром ЄС з питань європейської політики сусідства Бенітою Ферреро-Вальднер перспективи посиленої угоди між Україною та ЄС, до якої входять і питання спрощеної видачі шенгенських віз. Підсумки українсько-єесівських переговорів підбиватимуть 14 вересня на саміті в Києві. Наразі ж, попри «позитивні сигнали», світла у кінці тунелю не видно, позаяк «інтенсивний» український рух в європейському напрямі до болю нагадує неспішну ходу Росії. Ті самі групи «пільговиків», ті самі 35 євро збору...
З українського боку ситуацію гальмує те, що шлях до нової поглибленої угоди з ЄС повністю залежить від приєднання офіційного Києва до СОТ, а це якраз і є найбільшим каменем спотикання для уряду Януковича. Водночас не виключено, що й обіцяний спрощений режим отримання віз може розтягнутися до нескінченності, оскільки цнотливі брюссельські бюрократи завжди мають величезне поле для маневру, наголошуючи, що видача віз залишається компетенцією держав-членів ЄС.
На сумному тлі «шенгенізації» польсько-українських стосунків є й промінчик світла — це полегшення працевлаштування наших громадян у Польщі. За повідомленням Генерального консульства Польщі у Львові, українські громадяни, котрі мають відповідні документи, наприклад, запрошення від польських аграріїв на сезонні «польові» роботи, мають право без особливих перешкод досхочу попрацювати в Польщі. Адже від 5 липня процедури значно спростилися завдяки спеціальному розпорядженню міністра праці і соціальної політики пані Каляти. Поляки, зацікавлені у найманих робітниках з України, звертаються до урядового управління праці, заповнюють там відповідну заяву — і вже на підставі цього можна отримати візу.
Найважливіше, що згадане розпорядження передбачає спрощення бюрократичних процедур і скасування додаткових оплат у самій Польщі. Бажаючі легально працевлаштуватися, як пояснив консул Грита, навіть мають окрему чергу, для якої виділено окреме віконце. Ці люди опиняються поза загальною чергою, і максимум за кiлька днів отримують візу.
Донедавна українці могли працевлаштовуватися в Польщі лишень за умови дозволу, який треба було регулярно поновлювати. Першим кроком стало розпорядження, датоване 2006 роком, котре спрощувало прийом на роботу в агропромисловій галузі. Відтепер воно розповсюджуватиметься на всі галузі польської економіки. Так виглядає, що саме жорсткі шенгенські нормативи дозволять нормалізувати «чорний ринок» праці, адже без запрошення роботодавця візи більше не бачити. А в запрошенні буде вказано місце праці, тривалість контракту, а також обумовлюватиметься заробітна платня, читай — сума податку, яку необхідно сплатити до польського бюджету.
Як поінформував інформагенцію ПАП заступник міністра праці Казимир Куберський, це розпорядження стосуватиметься громадян України, Росії та Білорусі й стане підставою для отримання тримісячної візи. За словами урядовця, ці спрощення запроваджені після успішної реалізації пілотної програми у сільськогосподарській галузі, і «обумовлені потребами польської економіки у ситуації, коли чимало польських робітників знайшли працю в інших країнах Європейського Союзу».
Справа має й «футбольний присмак», адже «трудове порозуміння» спричинило створення так званої коаліції польських і українських роботодавців задля проведення Євро-2012, і відповідне рішення днями підписали шеф Конфедерації польських працедавців Анджей Малиновський і міністр економіки України, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах. Ця «підприємницька коаліція» зосередиться на проектах інфраструктури та транспорту, розвитку спортивних проектів, розбудови системи готелів і ресторанів, а також опікуватиметься промоцією обох держав у світі.
Центральним побоюванням при запровадженні «тотального» Шенгену для України є гіперприскіпливість при оформленні візових паперів у консульствах. Адже невтішний попередній досвід натякає на неліберальність консульств «старої» Європи, котру, вочевидь, нав'яжуть і державам-новачкам Шенгенської зони. Більшість українських громадян залишаються заручниками невмотивованих відмов у візах. Критерії подібних відмов лишаються непрозорою «консульською таємницею», мало яка дипломатична установа може похвалитися видачею тексту Шенгенської угоди спраглим візи українцям.
Найбільшу кількість застережень викликає пункт 5, згідно з яким іноземцеві може бути відмовлено у візі, якщо він є особою, що «може створити загрозу громадському порядку, нацiональнiй безпецi чи мiжнародним взаєминам» країн Шенгену. Аналіз, проведений українським Центром миру, конверсiї та зовнiшньої полiтики свідчить, що підстав для українського оптимізму при пересуванні усієї територією Шенгенської зони обмаль. Адже «іноземець, який на законних пiдставах в'їхав до однієї з країн Угоди, після в'їзду на територiю iншої має в триденний термiн з моменту в'їзду повiдомити компетентнi органи тiєї країни». Цей пункт, як наголошують фахівці Центру, часто «довiльно трактується посольствами рiзних країн», і людині, яка знехтувала подібним положенням, може бути відмовлено у подальшій видачі нової візи.
Не меншу стурбованість викликає і безпосередньо дотичний до Шенгенської угоди регламент Ради ЄС вiд 12 березня 1999 року, в котрому міститься і так званий чорний список країн, серед яких є й Україна. Є й чимало інших юридичних казусів. Не секрет, що навіть «блатні» категорії українських громадян, як-то журналісти, для отримання одноразової (!) візи мають обкладатися кілометрами офіційних «памперсів». Про видачу ж багаторазового річного «шенгену» і не йдеться. Тож стає зрозумілим, що візи, ясна річ, видаватимуть, але одноразові й короткострокові. І не менш ніж за 35 євро.
Попри «блендамедові» усмішки євробюрократів, їхнє прагнення розповсюджувати на громадян України «права і обов'язки», встановлені Конвенцією прав і свобод людини, сумнівне. Позаяк Конвенція не передбачає судомного «вибивання» візи, наголошуючи на людській гідності, праві на свободу пересування, виборі мiсця проживання та таємницi приватного життя. І обіцяна можливість оскаржити невидачу візи чи бодай дістати пояснення причин «червоної картки», радше всього, наштовхуватиметься на куці формулювання на кшталт «внаслідок порушення приписів країн-учасниць Шенгенської угоди». Складається враження, що консульства досі чітко працюють на негласне «соцзамовлення» власних метрополій, мовляв, відмова у довгостроковій візі зайвою не буває, а до Страсбурзького суду з України далеко.
Результати дослідження сприйняття корупції в Україні серед членів Американської торговельної палати показують, що бізнес, на жаль, наразі не спостерігає суттєвого прогресу у боротьбі з корупцією, однак сподівається на покращення ситуації у 2016 році. >>
Для проведення свого чергового саміту лідери країн «Великої сімки» (а точніше, господиня заходу, Німеччина) обрали справжній райський куточок. Мальовничий замок Ельмау, неймовірної краси краєвиди Баварських Альп, чисте гірське повітря з гіркуватим присмаком цілющих трав, мелодійне калатання дзвіночків на шиях флегматичних альпійських корів... Ну як працювати в такій розслаблювальній атмосфері? >>
Лідери «Великої сімки» не лише говорили про Україну на саміті в Баварських Альпах — дехто з них туди й поїхав «транзитом» через Київ. Окремо варто наголосити на візиті прем’єр-міністра Японії Сіндзо Абе — першого в історії двосторонніх відносин між нашими країнами. >>
Сьогодні в Ризі стартує саміт програми Європейського Союзу «Східне партнерство». Уже відомо, що про скасування візового режиму з ЄС для України на цьому саміті не повідомлять — наша держава не встигла виконати й половини пунктів Плану дій з візової лібералізації (ПДВЛ), необхідних для надання безвізового режиму. >>
Держдума Росії ухвалила законопроект про «небажані» в Росії іноземні та міжнародні неурядові організації. Згідно з документом, ідеться про неурядові організації, які «створюють загрозу основам конституційного ладу РФ, обороноздатності країни та безпеці держави». >>
Немає сумнівів, що Євросоюз є корисним для його членів міждержавним утворенням. Але навіть у дружній родині конфліктів не уникнути. Європейська Комісія розпочала процедуру проти Німеччини за порушення союзного закону про мінімальну оплату праці. >>
