Недоспані миттєвості слави

      Голова спілки кінематографістів Борис Савченко на фестиваль прийшов одним із перших. За його словами, коли Михайло Іллєнко починав «Відкриту ніч», то глядачів було мало, всі дивилися на Дніпро і раділи за місто. Це було аматорство. Тепер, коли є зацікавленість киян і гостей міста, є серйозні конкурсанти, треба думати про інше місце. Зараз йде потужний клин талановитої кіномолоді, яка може показати себе хоча б на «Відкритій ночі». Як каже Михайло Іллєнко, Борис Савченко — це людина, яка перша з тих, хто, не питаючи чому, як і скільки, дає гроші на фестиваль.

      Але «Відкрита ніч» проходить за декілька годин, і вже на світанку про героїв фестивалю мало хто пам'ятає. Що ж чекає переможців після перемоги у фестивалі, знає Лесь Санін, який свого часу ніс із Андріївського узвозу свою хлопавку, головний приз фестивалю. «Потім усе спочатку. Мучишся над сценарієм, просиш у знайомих камеру. Фестиваль дає можливість показати свій фільм, а глядач дає можливість робити наступний. Якщо не знімаєш — сидиш у глядацькій залі».

      — Мені цікаво подивитися, що цього року зняла молодь. Минулого року я був у журі, а нині прийшов просто так, — каже лідер групи «Мандри» Фома. — Студенти — це люди, які будуть знімати колись повнометражне кіно. Їм не вистачає грошей для того, щоб брати кольорову плівку, можливо, не вистачає реальних сюжетів про реальне життя, не поетичних акварелей, як часто в нас люблять робити. Хоча це теж непоганий жанр, але це має бути схоже на сучасне життя, щоб можна було впізнати сучасну людину, її проблеми і радості, те, що нас зараз оточує. Головне, щоб було цікаво. На мій погляд, якщо кіно цікаве, воно тебе тримає, є цільним, має сюжетну лінію, то лише тоді варто говорити про участь у фестивалі. А не так, щоб поставив камеру — і от, тепер я зняв, я — крутий журналіст. Має бути режисерська робота, слово автора, щоб щось читалося. Бачив на вході скриньку, куди пропонують кидати гроші на розвиток українського кіно. Звісно, я їх теж туди покладу. Але думаю, було б продуктивніше, якщо б таку скриньку поставити в метро і щоб кожен кидав по гривні. Якщо півроку збирати, то на одну повноцінну картину вистачить.

      Лідер гурту «Кому вниз» Андрій Середа вперше прийшов на «Відкриту ніч», хоча про фестиваль знає давно і знайомий з багатьма людьми, які займаються цією справою. Каже, що, можливо, настав момент, коли треба посидіти на горі. Останній раз був на горі 15 років тому. Його не дивує, що на вході — таке велике скупчення бажаючих потрапити на фестиваль. Якщо люди піднімаються сюди без ліфта, то дощ — це дріб'язок. Андрій уже встиг дещо переглянути з програми ночі. Зазначив, що було б добре, якщо б запрошували професійних акторів. А то початківці, з точки зору сьогодення, таки бездарно грають. Дуже малий відсоток людей, які поводяться природно перед камерою. Я пам'ятаю своє навчання у театральному інституті. Коли бачиш, що актор недоладний, але відчуваються «творчі яйця», значить, він із часом стане професійною людиною. Це все тільки робота.

      Перед тим як хлопнути і проголосити відкриття кінофестивалю «Відкрита ніч. Дубль 11», Михайло Іллєнко назвав дві проблеми. Перша, звісно, фінансова, а друга стосується журі. В нас дуже мало часу на обговорення. А журі любить посперечатися. Тоді включаються брати Капранови і дають свою аргументацію. Минулого року після чергової атаки хтось із журі сказав: «Їх двоє, а ми одні». Тож без модераторства братів Капранових ми б не вписалися у рамки «ночі».

      Після оголошення переможців Михайло Іллєнко каже, що переглянув понад 90 фільмів, і деякі з них залишаться в пам'яті надовго. Йому особисто сподобався фільм «Лесичку, до тебе прийшли». Який це треба мати характер Яні Антонець, щоб так відчайдушно працювати з актором Прімогеновим. Сподобався «Фото-токсикоз», але журі його оминуло, сподобався фільм «Одна». Це портрет жінки. Це кіно — загадкова матерія, де можна розуміти все без слів. Сподобався також фільм «Крила».

      Валерій Ямбурський, який ніс у руках аж три хлопавки — за фільм «Приблуди», —каже, що після зйомок пройшло більше півроку. Знімали у Київській області.

      — Дивишся, і ніби не ти знімав. Це було б смішно, як би не було сумно. Комічна ситуація йде від трагічної — самотності героїв. Собаку Нессі позичили на зйомки у знайомого. Я настільки нею захопився, що, повернувшись додому, завів і собі собаку. Фільм брав участь у трьох фестивалях. Недавно ми повернулися з «Золотого вітязя» у Росії, маємо бронзового. У Челябінську теж маємо перемогу, але ще не знаємо яку. Кажуть, що ми зняли у стилі Кустуріци. Просто він знімав свої етнічні мотиви, а ми — свої. Я не знаю української, але вирішили знімати на побутовій українській мові, щоб це було зрозуміло всім. На «Золотому вітязі» фільм показували без перекладу, а зал реготав.

      Недоспана ніч слави для режисерів залишилася в минулому. Попереду ще багато роботи, аби  переконати продюсерів, що ти чогось вартий: знову боротьба за перемогу на фестивалі. Але це того варте, щоб наступної «Відкритої ночі» тебе запросили і ти з закоханими в українське кіно очима просидів, закутаний у теплу куртку, аж до самого ранку на горі біля Замку Річарда.

Переможці «Відкритої ночі-2007»

            Кращим дебютним фільмом цього року став фільм «Приблуди» Валерія Ямбурського. Диплом у номінації «Дебют» вручили Роману Бровку — за ігрову кінострічку «Стіна». А кращим студентським фільмом журі визнало «Борг» Марини Горбач iз Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого.

      Диплом за режисерську роботу студентського кіно отримали фільми «Потяг», режисер Нонна-Анна Стефанова і «Лесичку, до тебе прийшли», режисер Яна Антонець.

      Кращими роботами з конкурсу «Відкрите кіно» визнали фільм: «Крила» Олександра Усіка і «Вальс» Кирила Баранова. Переможці конкурсу «мІнІанІма» — «Поза грою», постановка Дмитра Колосова та Анни Валенси. Дипломами у конкурсі «мІнІанІма» нагородили Анну Новицьку — за фільм «Сама», Анастасію Любченко за «Репетицію», Віктора Тупіка — за «Історію замку червоних троянд».

      Спеціальні призи у номінації за кращу операторську роботу у відеоформаті отримав оператор фільму «Лесичку, до тебе прийшли» Никіфоров. Особливу увагу журі привернули фільми, які зняті на плівку, тому що каннська гілка не дається фільмам відеоформату. Кращим оператором у цій номінації став Юрій Мещеряков, фільм «Потяг».

      Краще звукове рішення фільму — «Потяг», звукорежисер Володимир Осипенко.

      Кращими акторами стали Ярослав Гаврилюк, фільми «Жах» і «Приблуда», та Олег Прімогенов, фільм «Лесичку, до тебе прийшли».

      Призи симпатій від оргкомітету фестивалю «Відкрита ніч» вручено режисеру Дмитру Мойсеєву — за фільм «Одна», а глядачам найбільше сподобався фільм «Приблуда», режисер Валерій Ямбурський. Протягом «ночі» його підтримали понад 400 голосів.