Іван Кравчишин, режисер одного з перших помаранчевих «блокбастерiв» «Прорвемось», із самого початку запланував знімати два фільми: один — для українського прокату, інший — фестивальний. «Прорвемось», за словами режисера, справді недороблений фільм, бо події надто швидко змінювалися, не встигали переробляти сценарій. Та й розуміли, що стара версія вже не сприйматиметься глядачем. Прийшов час випускати в прокат, а «Прорвемось» ще був недомонтований, тому критики й розгромили картину.

Кожній з трьох вистав — «Васса Желєзнова», «Каліфорнійська сюїта», «Таланти і шанувальники» — пітерці відвели по два театральнi вечори. На жаль, цей «дубль» із точки зору рентабельності — даруйте за таке визначення в такому контексті — у суттєву прибутковість для організаторів цих гастролей, швидше за все, не трансформувався. Чи то через традиційно недешеві квитки (до 500 гривень), чи то через початок сезону відпусток, але вільних місць у партері було достатньо.